Для геоекологічного обґрунтування проектів природокористування різних рівнів рекомендується такий загальний порядок досліджень (у загальному вигляді етапи досліджень подано на рис. 6):
- Формулювання завдань, визначення програми та об'єкта досліджень.
- Вивчення літературних, фондових, картографічних та інших матеріалів відносно проектованого регіону.
- Ландшафтознавчий аналіз досліджуваної території, який включає вивчення властивостей та класифікацію ПТК, а також складання схеми ландшафтного районування, одиниці якого є основними ландшафтно-планувальними структурами.
- Аналіз сучасних несприятливих фізико-географічних процесів, дослідження спрямованості та інтенсивності цих процесів, а також факторів, що сприяють їхній активізації.
Оцінка сучасного стану та ступеня антропогенної перетвореності природно-територіальних комплексів.
- Здійснення комплексної функціональної оцінки ПТК, яка трактується як основний визначальний метод для обґрунтування довготермінових проектних рішень. Така оцінка складається з окремих оцінок, наступний синтез яких дозволяє отримати інтегральну оцінку.
- Проведення ландшафтно-функціонального зонування проектованого регіону на основі класифікації регіональних ландшафтних структур з урахуванням виконання ними запрограмованих соціально-економічних функцій.
- Розробка практичних рекомендацій з оптимізації природоохоронних заходів з урахуванням загальних принципів охорони природи і геоекологічних принципів проектування геотехсистем різного функціонального призначення.
Рис 6. Узагальнена схема досліджень геоекологічного об ґрунтування проектів природокористування
Залежно від проекту та інших різноманітних факторів (напр., ступінь антропогенної перетвореності природних геосистем, велика інтенсивність протікання несприятливих фізико-географічних процесів тощо) етапи досліджень можуть бути доповнені або вдосконалені. Подана схема включає необхідний мінімум процедур, без яких неможливо здійснити якісне обґрунтування будь-якого проекту природокористування .
2.1. Ландшафтознавчий аналіз території
У процесі створення прототипу певного регіону з досконалішою структурою природокористування головним аспектом передпроектних геоекологічних досліджень стає вивчення просторово-часової структурно-функціональної ландшафтної організації території.
При складанні ландшафтної карти за основу беруться генетико-морфологічний і структурно-функціональний принципи, а також враховується попередній досвід наявних ландшафтно-класифікаційних розробок. Значення ландшафтної карти як базової основи досліджень полягає в тому, що вона відображає загальні та регіональні властивості ПТК у систематизованому вигляді, що є найбільш прийнятним для комплексного проектування. Об'єктами зображення на середньомасштабній карті є ПТК рангу ландшафтних місцевостей, а за необхідності - домінантних урочищ, які в процесі подальших досліджень виступають також об'єктами оцінювання й охорони.
Роль ландшафтної карти і схеми ландшафтного районування полягає також і в тому, що вони забезпечують спряженість галузевих матеріалів, які несуть цінну проектно-планувальну інформацію. Зовнішні фізіономічні особливості ландшафтів, нерозривно пов'язані з їхнім генезисом і внутрішнім змістом, виявляють чітку кореляцію з їхніми функціональними властивостями і можуть служити в чималому ступені індикаторами їхнього господарського використання.
2.1.1. Ландшафтне районування і класифікація ПТК
2.1.2. Ландшафтознавчий аналіз для обґрунтування схеми районного планування кіровоградської області України
Відповідно до схеми фізико-географічного районування України територія Кіровоградської області розташована в межах Дністровсько-дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції (краю) і займає північно-східну частину Лівобережно-Дніпровської північно-степової провінції. У межах лісостепової частини досліджуваної території виділяється Південно-Придніпровська лісостепова ландшафтна область, а в межах степової - степова область південних відрогів Придніпровської височини.
Кіровоградська адміністративна область розташована в межах Дністровсько-Дніпровського лісостепового краю і займає північно-східну частину Дністровсько-Дніпровського північно-степового краю. У межах лісостепової частини території області виділяють Південно-Придніпровський височинний лісостеп, а в межах степової - Південно-Придніпровську схилово-височинну область.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 2. Загальний порядок та основні етапи досліджень“ на сторінці 1. Приємного читання.