Розділ «1.4. Сутність геоекологічного підходу до проектування геотехсистем»

- локальний - елементарні геосистеми та їхні первинні територіальні об'єднання, обумовлені дією локальних географічних факторів; їхні площі - десятки, сотні та іноді декілька тисяч квадратних кілометрів.

Уявлення про різні рівні розмірності геосистем є суттєвим для різних стадій проектування. На планетарному рівні розв'язуються глобальні проблеми, наприклад, проекти таких міжнародних заходів, як охорона Світового океану від забруднення, система глобального моніторингу тощо. Найчастіше в процесі проектування мають справу з регіональним і локальним рівнями геосистем. Різноманітні схеми та проекти розміщення або розвитку певних видів діяльності (промислових центрів, розселення, сільськогосподарського освоєння тощо) звичайно належать до регіонального рівня. На цьому ж рівні створюються схеми районних планувань держав, республік, областей, а також обласні територіальні комплексні схеми охорони природи (ТерКСОП).

У сфері діяльності більшості дослідників частіше за все опиняються геосистеми локального рівня. Можна сказати, що вони є найбільш масовим природним об'єктом проектування. Саме на цьому рівні проектується створення природно-технічних геосистем різноманітного функціонального призначення. У геосистемах локального рівня найчіткіше простежуються зміни в результаті антропогенно-техногенного впливу та пов'язані з ними наслідки.

1.4.2. Районне планування і територіальні комплексні схеми охорони природи

Процес проектування великих природно-технічних геосистем (водосховищ, каналів, меліоративних систем, гірничопромислових об'єктів тощо) здійснюється найчастіше в три етапи:

- На етапі схеми здійснюється обґрунтування доцільності проектування і спорудження об'єкта з виявленням можливих змін природи за даними літературних і фондових матеріалів.

- Наступний етап - це техніко-економічне обґрунтування (ТЕО). Воно полягає в розробці варіантів проектних рішень з вибором місць розташування і типів споруд, а також у складанні прогнозу екологічних наслідків на основі спеціально проведених досліджень.

- Нарешті, на етапі технічного проекту розробляється остаточний варіант об'єкта та відповідна робоча документація (розрахунки, креслення, карти та ін.). Після затвердження проекту цей варіант реалізується у вигляді природно-технічної геосистеми. Проектування і спорудження великих ГТС має бути пов'язано з планами природокористування в межах районного планування. Таке пов'язування можливе шляхом розробки та впровадження регіональної екологічної схеми, спрямованої на збереження ландшафтно-екологічної рівноваги, підвищення природно-ресурсного потенціалу території, поліпшення екологічної обстановки. Регіональна екологічна схема включає:

- розгляд сучасного стану природного середовища та шляхів використання природних ресурсів регіону;

- аналіз і прогноз розвитку господарства і тенденцій порушення природи, викликаних антропогенними факторами;

- визначення системи заходів для боротьби з негативними наслідками;

- обґрунтування вибору основних напрямів природокористування на тривалий проміжок часу.

Реалізація регіональної екологічної схеми пов'язана зі створенням територіальної комплексної схеми охорони природи - конкретної програми здійснення раніше намічених цілей. Головним завданням цієї програми є виявлення проблемних ситуацій, оцінка їхнього стану та розробка проектних заходів захисту і поліпшення природного середовища. Для його вирішення необхідний комплексний підхід, що дозволяє поєднати в єдине ціле різні природні та соціально-економічні аспекти природокористування території.

Районне планування (РП) займає проміжне положення між плануванням і проектуванням. Ціль РП - досягнення оптимальної територіальної організації виробничих сил, основаної на ефективному використанні природних і трудових ресурсів, урахуванні природних умов і матеріальних цінностей. Практика РП спирається на теорію територіально-виробничих і природно-територіальних комплексів. РП є тією стадією, яка завершує господарське планування.

Районне планування - це сукупність проектних пропозицій, які мають реалізовуватися шляхом повного або часткового включення в господарський план. У районному плануванні на відміну від територіального увага акцентується не на масштабах розвитку галузей господарства в межах будь-якої окремо взятої території, а на конкретному розміщенні тих чи інших господарських об'єктів; обов'язково розглядаються ті конкретні населені пункти, в яких або біля яких ці об'єкти мають бути розміщені.

Районне планування - це проектна робота, що належить до особливого роду проектних робіт, а саме - територіального проектування, об'єктами якого є територіальні системи різної величини і рангу. Розробляються два види районного планування - схеми та проекти.

Схеми районного планування виконуються для областей, країв, автономних республік. Вони мають розкривати можливості території для раціонального взаємопов'язаного розміщення всіх об'єктів господарства. При складанні схем районного планування здійснюються такі дії:

- визначаються ті види господарської діяльності, розвитку яких на даній території слід віддати перевагу;

- виявляються та підраховуються найважливіші види ресурсів (земельні, водні, мінеральні, економічні, трудові та ін.);

- звертається увага на умови, що лімітують господарський розвиток;