- Керуюча підсистема складається із двох блоків - контролюючого та безпосередньо керуючого.
- ГТС не має власної керуючої підсистеми, а її функції виконує відповідна підсистема будь-якої іншої ГПТС.
Перший тип керуючих підсистем найбільш органічно включений у геотехсистему. Він передбачає наявність єдиного органу, який відповідає за всі процеси функціонування геотехсистеми і забезпечує виконання її функцій. Подібна підсистема уявляється найбільш ефективною, але вона потребує виділення спеціального типу землекористування (напр., землі заповідників) з тим, щоб на ній могла бути сформована повна геотехсистемам. В умовах інтенсивного та довготривалого ведення господарства виділити для цього землі дуже непросто як з позиції економічної, так і правової. Найбільш реально і необхідно це для природних наукових резерватів суворого режиму.
Другий тип управління властивий національним паркам і обумовлений їхньою складною структурою, за якої паркам надані функції геотехсистем природоохоронного призначення, але вони не виділені в особливий тип землекористування. Двоступінчаста керуюча підсистема уявляється складнішою та менш ефективною, ніж попередня, але вона дає можливість вводити природоохоронний режим на значних територіях у сильно освоєних регіонах. Керуючі підсистеми даного типу достатньо різноманітні. У загальному випадку контролюючий блок (напр., дирекція національного парку) виконує функцію контролю і спрямовує діяльність безпосередньо керуючого блоку, але при цьому вона не є землекористувачем і не володіє будь-якими об'єктами. Другий блок складається з множини самостійних керуючих одиниць, що є прямими землекористувачами, на яких покладені певні виробничі функції (це лісгоспи, сільськогосподарські установи, населені пункти тощо). При цьому інтереси обох блоків можуть не збігатися. Ефективність контролю та управління у даному випадку буде визначатися здатністю дирекції парку спрямовувати діяльність окремих землекористувачів.
В іншій різновидності керуючих підсистем другого типу керуючий блок є одним із безпосередніх землекористувачів (напр., лісогосподарським, рекреаційним та ін.), тобто сполучає загальну контролюючу функцію з безпосередньо керуючою на частині території геотехсистеми. Такий підхід можна вважати достатньо перспективним. Відповідно до функціонального призначення національних парків було б логічно, щоб поєднання контролюючого та безпосередньо керуючого блоків відбувалося по лінії збереження ландшафтів і використання їх у рекреаційних, культурних та інших цілях.
Третій тип керуючих підсистем властивий резерватам з менш суворим режимом охорони (як правило, вони мають невелику площу) та пам'яткам природи. Фактично тут формується неповна геотехсистем а без власної керуючої підсистеми. її функції виковують керуючі підсистеми природно-технічних геосистем інших типів (напр., лісогосподарських, сільськогосподарських тощо), на території яких саме створені геотехсистеми природоохоронного призначення. Цей тип керуючих підсистем ефективний у ГТС невеликих розмірів, де створення самостійних керуючих підсистем недоцільне.
І останнє. Серед показників сталого розвитку будь-якої держави щодо природно-заповідної мережі можуть бути виділені такі:
- Загальна площа природно-заповідних територій в абсолютній та відносній кількості ("відсоток заповідності"), що становить екологічний каркас держави.
- Якісний (категорійний) склад природно-заповідних територій. Значну роль в інтеграції природно-заповідної мережі в господарство відіграють саме поліфункціональні території.
- Наявність планів перспективного розвитку заповідної мережі держави.
- Наявність мережі міждержавних природно-заповідних територій, що в Європі з'єднують між собою заповідні мережі різних країн, створюють основу для спільних досліджень.
Отже, урахування геоекологічних принципів проектування, звичайно, необхідне для нормального функціонування ГТС природоохоронного призначення, але тільки одних цих заходів недостатньо. Лише організація раціонального невиснажливого природокористування в цілому може забезпечити виконання всіх покладених на них функцій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.10. Геоекологічне обґрунтування проектування природоохоронних геотехсистем“ на сторінці 5. Приємного читання.