Розділ «5.10. Геоекологічне обґрунтування проектування природоохоронних геотехсистем»

Велику роль в охороні дикорослих видів рослинності відіграють території, що спеціально охороняються, де проводяться роботи з ідентифікації, наукової паспортизації, розмноження та випробування рідкісних і зникаючих видів. Також важливим заходом збереження дикої флори може бути переведення рослинних видів у культуру –лісові-культури, штучні сінокоси, пасовища - з метою збереження їхнього генофонду.

Охорона біосфери (її біологічних ресурсів) є складовою частиною інтегрованої охорони природи; це система державних і міжнародних заходів зі збереження важливого значення біосфери у природному комплексі Землі та управління її розвитком в умовах впливу людини на природу, що з часом посилюється. Таке управління включає: відтворення корисних видів, обмеження кількості шкідливих, збереження зникаючих видів, регламентацію прямого та опосередкованого використання біологічних ресурсів, регулювання еволюції видів і біоценозів.

Що стосується охорони тварин, то вона складається з декількох основних груп заходів. По-перше, йдеться про охорону тварин від прямого необмеженого знищення, у тому числі обмеження обсягу та засобів добування промислових видів. З метою правильного ведення промислу тварин визначається припустима норма вилучення з популяції певного виду, установлюється оптимальна структура популяцій, за якої життєздатність певних видів зберігається на високому рівні та забезпечується отримання максимальної продукції.

По-друге, необхідно здійснювати охорону тварин від різних опосередкованих впливів, що включає охорону місць проживання видів і боротьбу зі шкідливими видами. Це пов'язано з дуже великим ступенем антропогенної перетвореності сучасних ландшафтів - знищенням лісів, розораністю, меліорацією, забрудненням. Порушення місць помешкань тварин відбувається також у результаті стихійних лих. У таких випадках здійснюється їхній вилов і випуск у безпечні місця. При боротьбі зі шкідливими видами слід пам'ятати, що в природі не існує абсолютно шкідливих та абсолютно корисних тварин, що кожен вид взаємопов'язаний з іншими через ланцюги живлення, які можуть бути порушені при знищенні будь-якого виду. Ці питання не можна вирішувати однозначно на користь знищення шкідливих видів, наприклад хижаків; отже, необхідно обґрунтоване регулювання їхньої кількості.

По-третє, велике значення мають роботи з перетворення фауни акліматизація, одомашнювання. Акліматизація - це заселення певних регіонів новими видами, а реакліматизація - це заселення певних територій видами, які мешкали тут раніше. Усі роботи з перетворення фауни мають вестися на науковій основі. Крім того, фауна диких тварин є невичерпним джерелом для одомашнювання, наприклад, хутрові звірі, лосі, сайгаки та ін.

Охорона природи, зокрема рослин і тварин, потребує встановлення особливого режиму охорони на окремих територіях. Ретельні еколого-економічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування та самовідновлення біосфери можливе лише за умови наявності в будь-якому регіоні не менше 10-15 % площі, зайнятої природно-заповідними територіями. При створенні таких об'єктів для їхнього виділення керуються, як правило, такими критеріями:

- Характер та основна мета режиму використання території - абсолютне вилучення з господарського використання, обмеження експлуатації в інтересах науки і туризму, відновлення природних ресурсів, охорона об'єктів, які мають освітнє або меморіальне значення тощо.

- Ступінь складності охоронюваного об'єкта - окремий компонент природного ландшафту або ландшафт у цілому, вид природних ресурсів.

- Тривалість введення обмежувального режиму - на необмежений термін або використання лімітується певними термінами.

За ступенем суворості заповідного режиму розрізняють декілька основних категорій об'єктів природно-заповідного фонду. Так, природні заповідники (резервати) - це ландшафті, де зберігаються, охороняються і вивчаються усі компоненти екосистем: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятники природи та культури. У заповідниках повністю заборонені всі види господарського використання природних ресурсів, кількість тварин не регулюється, біотехнічні заходи не проводяться, туризм обмежений або повністю заборонений.

Заповідання - це вилучення певної території зі сапери звичайної господарської діяльності з метою підтримки екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, наукових досліджень характеру взаємозв'язків між екологічними факторами екосистем для збереження і відтворення ландшафте. Заповідники також є формою збереження генофонду нашої планети. В основу організації заповідників покладаються такі принципи:

- території мають бути якнайменше змінені господарською діяльністю людини;

- природні ландшафті цих територій мають включати рідкісні види флори і фауни;

- заповідники мають бути еталонами природних зон або більш дрібних таксономічних одиниць;

- розміри території заповідників мають бути достатніми для саморегуляції природних процесів;

- у першу чергу заповідаються еталони тих ландшафте, яким загрожує зникнення.

У національних природних парках завдання охорони природи сполучаються з туризмом, рекреацією. їхньою основною метою є організація відпочинку там, де природні ландшафті добре збережені. Але рекреаційні завдання природних національних парків не повинні переважати над природоохоронними. Національні парки створюються з метою збереження репрезентативних екосистем планети; підтримки біорізноманіття на певному рівні; збереження генетичних ресурсів тварин і рослин; проведення наукових досліджень і моніторингу; організації туризму і відпочинку.

Принципова відмінність національних природних парків від заповідників при проектуванні полягає в необхідності їхнього функціонального зонування. При цьому виділяють такі основні функціональні зони національних природних парків:

- Заповідна - призначена для збереження природних комплексів і об'єктів в їхньому природному стані; тут заборонені будь-яка господарська діяльність і рекреаційне використання.

- Особливо охоронна - тут забезпечуються умови для збереження природних комплексів, але допускається суворо регульоване відвідування.