Розділ «5.3. ГЕОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ МІСЬКИХ ГЕОТЕХСИСТЕМ ГУРБОГЕОТЕХСИСТЕМ»

- урбокомпенсаційна - геотехсистеми міського оточення, які мають певний рекреаційний потенціал і використовуються міським населенням для рекреації і туризму (парків, лісопарків, лісів, річкових заплав та ін.);

- дезурбанізаційна - геотехсистеми (парків, лісопарків, лісів, заплав тощо) міського оточення, вилучені з активного використання з метою забезпечення відтворювальних функцій і тих, які зберігають середовище і мають відповідний статус заповідання та охорони. Отже, послідовність і співвідношення рівнів класифікаційних одиниць природних ландшафте і ландшафтно-архітектурних систем відображаються в концепції ландшафтно-архітектурних систем, що дозволяє повною мірою реалізувати ландшафтознавчий метод у дослідженні території будь-якої урбогеотехсистеми.

5.3.4. Основні функції та функціональні зони міст

Взаємодія природи та господарства в містах відрізняється великими масштабами і концентрацією надходження відходів у природу, які утворюються при реалізації кінцевих ланцюгів ресурсних циклів - переробки і споживання матеріальної продукції. Щоб уявити обсяг цих відходів, розглянемо загальну схему середніх значень основних "вхідних" і "вихідних" потоків речовини, типових для міста з мільйонним населенням (рис. 29).

Загальний обсяг матеріальних потоків речовин залежить від сполучення основних функцій міста, таких як: 1) житло; 2) робота; 3) освіта; 4) відпочинок; 5) комунікації - усі вони тісно взаємодіють між собою. Відповідно до цих функцій на території міст виділяються певні функціональні зони, а саме:

- селітебна - житлові райони, суспільні центри, зелені насадження;

- промислова - зона промислових підприємств та інших виробничих об'єктів;

- комунально-складська - різні склади, бази, гаражі;

- транспортна - зона дорожньої міської мережі, станцій, депо, пристаней;

- рекреаційна - зона парків, лісопарків, пляжів та інших місць відпочинку в межах міста.

Залежно від профілю міста в його структурі можуть виділятися й інші зони - науково-виробнича, сільськогосподарська тощо; деякі з основних зон можуть бути відсутні (напр., промислова); а деякі можуть об'єднуватися.

Рис. 29. "Вхідні" та "вихідні" потоки міста

Необхідним етапом геоекологічного аналізу території міста є ландшафтно-функціональні дослідження - аналіз ландшафтної структури території й територіальної структури її урбаністично-функціонального використання. Ландшафтно-функціональне зонування території міста виконують у таких варіантах:

- Ретроспективне ландшафтно-функціональне зонування для різних історичних етапів містобудівного освоєння ландшафтів території міста.

- Актуальне ландшафтно-функціональне зонування, яке характеризує функціональну організацію території, що склалася сьогодні.

- Рекомендоване оптимальне ландшафтно-архітектурне функціональне зонування як схема пропонованого розміщення різних за функціями зон відповідно до ландшафтно-архітектурної структури території.

Основні речовинно-енергетичні потоки, що надходять до міських поселень "вхідними" каналами, як правило, беруть початок поза містом і лише іноді формуються в його межах. Так, водопостачання для питних потреб переважно здійснюється з підземних джерел. Сучасні потреби цивілізованого жителя становлять 150-200 л на добу, що для міста з населенням 500 тис. мешканців означає щорічний забір води об'ємом в 37,5 млн. м3. Це може змінити режим ґрунтових вод - утворюються просадні лійки. Поверхневі води є гіршими за якістю, але в деяких випадках підходять для питного водопостачання.

Продукти харчування у великих містах, як правило, не виробляються в межах міста; у середніх і малих містах - вирощуються на сільськогосподарських угіддях і присадибних ділянках. Ці угіддя у межах міста розглядаються як "напівприродні" ландшафти, які, однак, за існуючих засобів хімізації не завжди "лагідні" до навколишнього середовища, зокрема, щодо найближчих водойм, куди потрапляють отрутохімікати та добрива. Енергопостачання в більшості випадків також здійснюється за рахунок увозу речовини ззовні міста.

Потоки, що потрапляють з міських поселень у природне середовище, включають: 1) стічні води, 2) тверді відходи, 3) викиди в атмосферу (рис. 29).

Стічні води міст потрапляють практично від усіх геотехсистем: комунально-побутових, промислових, сільськогосподарських. Характерною рисою міських стічних вод є підвищена температура, забрудненість біогенними речовинами та синтетичними поверхнево-активними речовинами. За своєю шкідливістю комунально-побутові стічні води порівняні з промисловими, оскільки на їхнє розбавлення до нормативного стану потрібен у середньому 10-кратний об'єм чистої води.