Розділ «5.3. ГЕОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ МІСЬКИХ ГЕОТЕХСИСТЕМ ГУРБОГЕОТЕХСИСТЕМ»

- однаковий характер та інтенсивність господарського використання;

- однорідні літогенна основа, поверхневі відклади та їхній речовинний склад;

- розташування у межах однієї мікроформи рельєфу;

- один різновид штучного ґрунту;

- один мікроклімат;

- однорідний режим зволоження і характер стоку. Поєднання декількох функціонально пов'язаних ЛАЕ утворює ландшафтно-архітектурну групу (ЛАГ). ЛАГ - це декілька спряжених ЛАЕ, які утворюють елементарні функціонально пов'язані ділянки. їхні діагностичні ознаки: 1) спряжений функціонально взаємообґрунтований характер розташування ЛАЕ; 2) якісна різноманітність ЛАЕ; 3) одноманітний характер поверхневих відкладів; 4) розташування у межах комплексу мікроформ рельєфу; 5) один підвид штучного ґрунту.

Однорідні ЛАГ утворюють просторові поєднання, які періодично повторюються, - ландшафтно-архітектурні масиви (ЛАМ). Діагностичні ознаки ландшафтно-архітектурних масивів - це: 1) певний закономірний характер розташування ЛАГ та ЛАБ; 2) однорідне функціональне використання; 3) однорідний характер і співвідношення потужностей поверхневих відкладів та ґрунтоутворювальних порід; 4) розташування у межах однієї мезоформи рельєфу; 5) один вид штучного ґрунту; 6) одноманітний режим температури та зволоження.

Декілька ЛАМ, що утворюють певні планувально-видові поєднання з одним архітектурним стилем забудови, особливим використанням пластики рельєфу, об'єднуються в ландшафтно-архітектурні комплекси (ЛАК). Ландшафтно-архітектурний комплекс - це просторове поєднання ЛАМ, яке утворює морфологічну (планувально-видову) єдність. Діагностичні ознаки ЛАК: 1) функціонально-морфологічне поєднання ЛАМ; 2) планувально-видова єдність ЛАК; 3) наявність комплексних зв'язків між ЛАМ; 4) поєднання певного стилю забудови з комплексом додатних і від'ємних форм рельєфу на однорідній літо-генній основі; 5) один підтип штучного ґрунту, 6) певне поєднання фізико-географічних процесів.

Отже, місто можна розглядати як просторове організаційно-функціональне поєднання ЛАК - ландшафтно-архітектурну систему (ЛАС). Ландшафтно-архітектурна система утворює територіальну єдність з певним характером організації, функціонування, керування і розвитку. Діагностичні ознаки ЛАС: 1) архітектурно-планувальна єдність; 2) структурованість та ієрархічність; 3) функціональна диференційованість та організаційна єдність ЛАК, що входять у ЛАС; 4) значне територіальне поширення; 5) антропогеннотехногенно обумовлені кліматичні умови - "клімат міста"; 6) упорядкований характер стоку.

Поєднання ЛАС можуть утворювати ландшафтно-архітектурну полісистему - Мєгаполіс. Співвідношення рівнів класифікаційних одиниць природних ландшафтів і ландшафтно-архітектурних систем має таку послідовність: ЛАЕ - фація; ЛАГ - підурочище; ЛАМ - урочище, складне урочище; ЛАК - місцевість; ЛАС - вид ландшафту. Саме концепція ландшафтно-архітектурних систем і класифікація її структурних одиниць дозволяє реалізувати ландшафтознавчий метод у дослідженні території будь-якого населеного пункту.

Під поняттям "урбогеотехсистема" розуміють просторово обмежену природно-техногенну систему, складний комплекс взаємозалежних обміном речовини та енергії автономних живих організмів, абіотичних елементів, природних і техногенних, які створюють міське середовище життя людини, що відповідає його потребам, - біологічним, психологічним, етнічним, трудовим, економічним, соціальним. Урбогеотехсистема складається з таких взаємозалежних і взаємо-проникних підсистем:

- ква зі природної - перетвореного географічного середовища;

- ландшафтно-архітектурної;

- соціально-економічної;

- суспільно-виробничої;

- соціокультурної;

- етнопсихологічної.

Зв'язок між ними настільки великий, що практично жодна з них окремо не може виконувати свої функції, і в той же час відсутність однієї з підсистем спричиняє руйнацію урбогеотехсистеми в цілому. Крім цього, у межах урбогеотехсистеми виділяють підсистеми:

- урбанізаційне ядро - усі геотехсистеми в межах суцільної забудови;

- субурбанізаційна - агрогеосистеми, сільські населені пункти та інші геосистеми міського оточення, орієнтовані на обслуговування потреб міста;