Розділ «ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА»

Крім того, є три інші важливі області взаємодії між ЄЦБ і Європейським парламентом:

1. З парламентом консультуються щодо призначення президента ЄЦБ та інших членів Виконавчого органу. Комітет з економічних і грошово-кредитних справ проводить слухання, залучаючи членів ЄЦБ.

2. Парламент залучений до законотворчої діяльності Співтовариства, щоб виправляти і доповнювати Статут ЄСЦБ. Його згода необхідна для внесення поправок до Статуту.

3. Парламент також залучений до законотворчої діяльності у сферах, які знаходяться в межах відповідальності ЄЦБ.

ЄЦБ розділяє відповідальність з Радою ЄС з питань обмінного курсу і міжнародного представлення європейської зони. Крім того, він кооперується з Радою у співпраці щодо проведення економічної політики на європейському рівні. Рада ЄС визнає незалежність ЄЦБ і його завдання, проте зважає на те, що відносини ЄЦБ з Радою і Єврогрупою в області економічної політики можуть тільки мати необов'язковий діалог, що передбачає координування валютної політики з іншими політиками. Також Рада має рекомендувати уряду держав призначення президента, віце-президента та інших членів Виконавчого органу ЄЦБ.

Юридично є тільки одна Рада ЄС, проте вона фактично зустрічається в різних складах, залежно від предмета розгляду того чи іншого питання. Для надзвичайно важливих рішень ЄВС, зокрема вступу країни-члена ЄС до Європейського валютного союзу або поправок до статей Статуту ЄСЦБ, Рада зустрічається у складі голів держав або урядів. На відміну від цього, поточні питання ЄВС знаходяться в межах дії Ради економіки і міністрів фінансів (Рада ECOFIN). У цьому контексті Рада ECOFIN є центром координації економічної політики країн-членів.

Хоча не всі країни-члени ЄС - це частина єврозони, представники всіх країн-членів (включаючи ті, які не беруть участь в ЄВС) беруть участь в обговоренні Радою ЄС питань ЄВС. Проте права голосу представники країн, що не беруть участь, не мають у більшості питань ЄВС. Вийнятком є ті, де голосують усі члени, законодавство Співтовариства, яке Рада ЄС приймає на основі

Угоди ЄС, а саме: виправлення законодавства і доповнення Статуту ЄСЦБ.

Президент ЄЦБ запрошується брати участь на зустрічах Ради ECOFIN завжди, коли питання порядку денного стосуються цілей і завдань ЄСЦБ, наприклад включають Основні принципи економічної політики, емісії грошей, реформи в європейському фінансовому секторі і зовнішньому представленні Співтовариства в межах ЄВС, так само як і проблеми, пов'язані з валютною політикою.

Раду ЄС, що зустрічається у складі глав держав або урядів, не потрібно плутати з Європейською радою. Остання включає глав держав або урядів країн-членів ЄС і президента Європейської комісії, надає Європейському Союзу необхідний стимул для його розвитку і визначає загальні політичні управлінські принципи.

ЄЦБ також бере участь на зустрічах Ради ECOFIN, коли йде обговорення "додаткового законодавства" або поправок до певних умов Статуту ЄСЦБ. У цих випадках ЄЦБ також представлений у дорадчих органах Ради, готуючи сесію Ради ECOFIN. Крім того, ЄЦБ взагалі запрошується спостерігати за процесом підготовки іншого законодавства Співтовариства у сферах специфічної доцільності.

Президент ЄЦБ регулярно відвідує неофіційні дворічні зустрічі Ради ECOFIN, які забезпечують можливість відкритого обговорення актуальних проблем, вільних від звичайних процедурних обмежень формальних сесій Ради. Керівники національних банків також запрошуються на ці зустрічі, на яких вони супроводжують відповідних міністрів.

ЄЦБ також має важливі зобов'язання в інформаційній співпраці з Радою ECOFIN. Наприклад, президент ЄЦБ представляє Річний звіт ЄЦБ Раді.

Як зазначалося, Рада ЄС вирішує питання ЄВС у повному складі, хоча здебільшого з припиненням права голосу для представників від країн, що не беруть участь у ЄВС. Угодою не передбачено орган, який складався б з міністрів фінансів європейських країн-членів Союзу, для вирішення питань загального характеру, які стосуються Європейського Союзу і єдиної валюти. Щоб виправити цю ситуацію, Люксембурзька європейська рада у грудні 1997 вирішила створити "Єврогрупу" - неофіційний орган, до якого входять міністри фінансів європейських країн і спеціального уповноваженого з економічних і грошово-кредитних справ. ЄЦБ запрошений брати участь на усіх зустрічах Єврогрупи.

Єврогрупа встановлює канал комунікації на європейському рівні, подібному до неофіційних контактів, які традиційно існують між урядами і центральними банками в межах держав. Неофіційний характер Єврогрупи дозволяє відкрито обговорювати всі проблеми Європейського Союзу. Клімат відвертості і довіри підтриманий тим фактом, що зустрічі Єврогрупи кількісно обмежені міністрами, підзвітними спеціальному уповноваженому і президентові ЄЦБ (кожен з однією супроводжуючою особою). Це знаходиться на абсолютному контрасті великої кількості осіб, які зазвичай відвідують формальні сесії Ради ЄС.

Єврогрупа взагалі зустрічається один раз на місяць перед зустрічами Ради ECOFIN. Обговорення в межах Єврогрупи концентрується на питаннях загального функціонування європейської економіки, економічних перспектив для Європейського Союзу, бюджетної політики в індивідуальних європейських країнах-членах єврозони і способах забезпечити політичні імпульси для подальших структурних реформ.

Європейська комісія також залучена до співпраці між ЄЦБ і Радою ECOFIN. Спеціальний уповноважений з економічних і грошово-кредитних справ відвідує відповідні зустрічі Ради ECOFIN і Єврогрупи, так само як зустрічі Ради керуючих ЄЦБ. Також, як доповнення до цієї співпраці на найвищому рівні, Комісія і ЄЦБ підтримують тісні робочі відносини, які підкріплені частими контактами з питань багатосторонніх призначень, зокрема Економічного і Фінансового комітету або Комітету економічної політики на двосторонніх зустрічах. Зокрема, Комісія пов'язана з виконанням певних завдань щодо ЄВС, які включають:

- формулювання рекомендацій для Основних принципів економічної політики (BEPGs);

- контроль бюджетної ситуації у країнах-членах і звітування щодо цього Раді ECOFIN;

- підготовка принаймні одного разу кожні два роки, дослідження щодо конвергенції країни-члена, яка повинна прийняти євро, виконала критерії конвергенції.