TextBook - прийняття законодавства, що скасовує привілейований доступ підприємств й організацій державного сектору до ресурсів фінансових інститутів. Аналогічна заборона розповсюджується на ЄЦБ на третьому етапі;
- затвердження законодавчих актів, що забороняють брати на себе зобов'язання державного сектору однієї із країн-членів іншою країною-членом або ЄС у цілому;
- формулювання вимоги про те, що країни-учасниці повинні докладати зусилля для недопущення надмірного дефіциту державних фінансів (показник бюджетного дефіциту не вище 3 % ВВП і величина державного боргу не вище 60 % ВВП), що потім було підкріплено процедурою спостереження з боку Ради ЄС за бюджетним процесом країн-членів з винесенням їм рекомендацій про коригувальні заходи, якщо такий надмірний дефіцит має місце;
- прийняття національного законодавства, що надає центральним банкам країн-учасниць статутну незалежність від їх урядів, для того щоб зрівняти їх правовий статус із аналогічним статусом, наданим ЄЦБ.
До кінця другого етапу відбулося помітне зближення основних макроекономічних показників країн-учасниць ЄВС, були досягнуті реальні успіхи в забезпеченні стабільності цін, оздоровленні державних фінансів, зниженні довгострокових процентних ставок, стабілізації обмінних курсів національних валют (таблиця 17.2).
Таблиця 17.2 - Країни, які відповідали умовам для введення евро
| Країна | Держ. дефіцит, у% | Заборгованість, у% | Рівень інфляції, у% | Рівень безробіття, у% | Економ, зростання, у% | |||||
| 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | 1998 | 1999 | |
| Бельгія | -1,7 | -1.4 | 118,1 | 114,2 | 1,3 | 1,5 | 8,5 | 7,7 | 2,8 | 3,0 |
| Данія | 1,1 | -1,7 | 59,5 | 55,3 | 2,1 | 2,2 | 5,4 | 5,1 | 2,7 | 2,8 |
| Німеччина | -2,5 | -2,2 | 61,2 | 60,7 | 1,7 | 1,9 | 9,8 | 9,4 | 2,6 | 2,9 |
| Греція | -2,2 | -2,0 | 107,7 | 104.5 | 4,5 | 3,6 | 9,2 | 8,7 | 3,8 | 4,0 |
| Іспанія | -2,2 | -1,9 | 67,4 | 65,8 | 2,2 | 2,2 | 19,7 | 18,5 | 3,6 | 3,7 |
| Франція | -2,9 | -2,6 | 58,1 | 58,2 | 1,0 | 1,6 | 11,9 | 11,6 | 3,0 | 3,1 |
| Ірландія | -1,1 | -1,9 | 59,5 | 52,6 | 3,3 | 3,5 | 8,4 | 6,5 | 8,7 | 8,8 |
| Італія | -2,5 | -2,0 | 118,1 | 114,3 | 2,1 | 2,0 | 12,0 | 11,8 | 2,4 | 3,0 |
| Люксембург | 1,0 | 0,6 | 7,1 | 7,6 | 1,6 | 1,7 | 3,9 | 3,9 | 4,4 | 4,7 |
| Нідерланди | -1,6 | -1,2 | 70,0 | 67,7 | 2,3 | 2,5 | 4,4 | 3,8 | 3,7 | 3,2 |
| Австрія | -2,3 | -2,2 | 64,7 | 63,6 | 1,5 | 1,7 | 4,2 | 4,2 | 2,8 | 3,1 |
| Португалія | -2,2 | -1,9 | 60,0 | 58,0 | 2,2 | 2,3 | 6,2 | 5,6 | 4,0 | 3,8 |
| Швеція | 0,5 | 0,9 | 74,1 | 70,0 | 1,5 | 2,0 | 9,1 | 8,7 | 2,6 | 2,8 |
| Англія | -0,6 | -0,3 | 52,3 | 50,9 | 2,3 | 2,1 | 6,5 | 6,3 | 1,9 | 2,2 |
| Фінляндія | 0,3 | 0,6 | 53,6 | 52,3 | 2,0 | 2,0 | 12,3 | 11,6 | 4,6 | 3,6 |
2 травня 1998 р. Європейська рада ухвалила рішення щодо того, які із країн допускаються до переходу на євро з початку третього етапу становлення економічного й валютного союзу. Ними стали Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія й Франція. Це рішення було прийнято на базі рекомендацій Ради з економічних і фінансових питань ЄС, що виходив з індивідуальних контрольних оцінок Комісії ЄС і Європейського валютного інституту про ступінь виконання окремими країнами-членами критеріїв конвергенції, встановлених Маастрихтським договором і протоколом до нього.
Третій етап (1 січня 1999 р. - 1 липня 2002 р.) став етапом практичного переходу країн-членів на єдину валюту. З 1 січня 1999 р. були зафіксовані валютні курси євро до національних валют країн-учасниць зони євро, а євро стало їх спільною валютою. Відбулася також заміна екю на євро у співвідношенні 1:1.
Почала свою діяльність Європейська система центральних банків (далі - ЄСЦБ), що включає в себе ЄЦБ і центральні банки країн, що перейшли на євро.
17.2. Характеристика діяльності Системи
Європейська система центральних банків, ЄСЦБ (the European System of Central Banks, ESCB) - це міжнародна банківська система, що складається з наднаціонального Європейського центрального банку (далі - ЄЦБ) і національних центральних банків (далі -НЦБ) держав-членів Європейського Союзу (ЄС) і Європейського валютного союзу (ЄВС, зона євро). Існування цієї системи є невід'ємною частиною процесу затвердження Європейських економічних і валютних структур. За своєю організацією ЄСЦБ схожа на Федеральну резервну систему США, яка також складається з 12 напівнезалежних Резервних банків (у нашому випадку це національні центральні банки країн-членів ЄС), голови яких входять у найвищі виконавчі органи ФРС.
До ЄСЦБ у 2004 р. входили Європейський центральний банк і ЦБ 15 країн-членів Європейського Союзу: Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції. Сьогодні ЄСЦБ складається з ЄЦБ і Національних банків 25 країн-членів ЄС.
Національні центральні банки Великобританії, Данії і Швеції, які є членами Європейської системи центральних банків, але не ввійшли в зону євро, не мають права брати участь в ухваленні рішень щодо проведення єдиної грошової політики для зони євро, і реалізовувати подібні рішення. Усі національні банки зони євро беззастережно підпорядковуються рішенням Європейського центрального банку.
У статуті ЄСЦБ і ЄЦБ проголошена незалежність цих установ від інших органів Союзу, від урядів країн-членів ЄС. Основною метою створення Європейської системи центральних банків, відповідно до статті 2 Статуту ЄСЦБ і ЄЦБ, є підтримка стабільності курсу євро і цін в зоні євро. Поняття "стабільність цін" має кількісний вираз.
Рада керуючих ЄЦБ періодично встановлює інфляційні цілі, які повинні дотримуватися. На сьогодні мета по інфляції визначена як можливість зростання гармонізованого індексу споживчих цін (НІСР) не більше ніж на 2 % на рік.
Для досягнення основної мети ЄСЦБ вирішує такі конкретні завдання:
• Визначення і проведення єдиної грошово-кредитної політики. Рада керівників ЄЦБ визначає єдину грошово-кредитну політику, яку національні центральні банки впроваджують децентралізованим і гармонійним чином. Оперативні межі єдиної грошово-кредитної політики повинні враховувати такі принципи: відповідність ринковим умовам, рівноправний режим для всіх, простота, пошук якнайкращого співвідношення ефективності і вартості, децентралізація, безперервність, узгодження і відповідність управлінським рішенням ЄСЦБ.
В основному для проведення грошово-кредитної політики використовуються ті процедури й інструменти, які застосовувалися більшістю центральних банків до становлення Європейського економічного і валютного союзу.
• Зберігання і управління офіційними золотовалютними резервами країн-учасниць ЄВС, а також здійснення валютних операцій.
ЄСЦБ використовує євро для формування єдиної грошово-кредитної політики країн-учасниць . ЄСЦБ також заохочує впровадження євро на світові валютні ринки, а її власні операції на цих ринках здійснюються й виражаються тільки в євро. Через інструменти єдиної грошової політики стимулюється перехід до операцій у євро комерційних банків і великих корпорацій. Тільки в євро номінуються нові випуски цінних паперів у країнах-учасницях. Відповідно до рішення Ради Євросоюзу в Мадриді (грудень 1995 р.) емісія державних облігацій із січня 1999 р. здійснюється винятково в євро. Крім того, з початку перехідного періоду в євро котируються всі державні облігації - як нових, так і старих випусків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські системи зарубіжних країн» автора Мельник П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА V. МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА“ на сторінці 3. Приємного читання.