Розділ «ЧАСТИНА IV. БАНКІВСЬКІ СИСТЕМИ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ»

Голова НБП оголошує визначені Радою ставки дисконтну та переобліку векселів, процентні ставки кредиту рефінансування й ломбардного кредиту та обов'язкового резерву банків. У випадку загрози для реалізації грошово-кредитної політики Рада може в порядку постанови ввести або обмеження розміру грошових коштів, наданих банками у розпорядження позичальників, або обов'язок утримання безвідсоткового депозиту в НБП від іноземних коштів, використаних банками й вітчизняними підприємцями.

Кредити, взяті НБП у іноземних банківських і фінансових установах, можуть призначатися на надання кредиту вітчизняним банкам у іноземній валюті. Національний банк Польщі може: емітувати та продавати цінні папери; продавати та купувати цінні папери державної скарбниці в операціях відкритого ринку; організовувати оборот цінними паперами, емітентом яких він є, та цінними паперами державної скарбниці. НБП може приймати цінні папери для зберігання та управління, а також використовувати їх як предмет застави.

Національний банк Польщі виконує традиційні функції центрального банку, однак із вступом країни до Європейського валютного союзу він підтримує усі положення Європейського центрального банку щодо впровадження основних засад грошово-кредитної політики, а також мінімізації взаємозв'язків з державним сектором економіки.

13.3. Характеристика банків другого рівня

Реформа, яка почалася у 1989 році, сприяла створенню дев'яти великих регіональних комерційних банків, які розпочали свою діяльність 1 лютого 1989 р. Спочатку це були державні банки, що у 1991 році були реорганізовані в одноосібні товариства Державної скарбниці. На сьогодні частина банків - акціонерні товариства.

Правова основа польської банківської системи закладена в Законах "Про Національний банк Польщі" і "Про банки" (від 19 серпня 1997 року). Згідно з Законом "Про банки" в Польщі прийняті такі принципи діяльності банків, як універсальність, самостійність, конкурентоспроможність, самофінансування та комерціалізація.

Банки в Польщі поділяються за формою власності, характером послуг, що пропонуються, і типом клієнтів.

Банк вітчизняного господарства - єдиний банк, що повністю належить Державній скарбниці.

Серед акціонерних товариств виділяють:

- банки, контрольний пакет акцій яких належить Державній скарбниці (AT "Польська ощадкаса");

- комерційно-державні банки, відокремлені від НБП, що стали акціонерними товариствами;

- банки-акціонерні товариства з контрольним пакетом, що належить польському або іноземному приватному капіталу.

Якщо взяти до уваги характер послуг, що пропонуються, то усі банки можна поділити на універсальні, які пропонують стандартні депозитні та кредитні послуги, та спеціалізовані. На сьогодні польський банківський сектор характеризується диверсифікацією. На польському ринку функціонують банки, що спеціалізуються на фінансуванні діяльності, пов'язаної з охороною навколишнього середовища (Банк охорони середовища), або банки, що обслуговують металургійну галузь (AT "Банк Ченстохова").

Іпотечні банки також належать до банків, що пропонують спеціалізовані послуги. їх функціонування регулює Закон "Про Іпотечні банки та заставні листи". У Польщі функціонує невелика кількість іпотечних банків, проте іпотечні кредити пропонуються більшістю комерційних банків, наприклад Польська ощадкаса, AT "Промислово-торговий банк".

Інвестиційні банки - чергова підгрупа спеціалізованих банків. Займаються консалтинговою діяльністю та організацією випуску цінних паперів. У Польщі роль інвестиційних банків виконують, насамперед, небанківські інститути, що належать іноземним інвестиційним банкам. Також на ринку капіталів з'явилися польські банки, що пропонують послуги у сфері організації та гарантуванні емісії (underwriting).

За тином клієнтів банки поділяються на роздрібні, що обслуговують окремих клієнтів, та оптові, що пропонують послуги клієнтам, що займаються господарською діяльністю. Усе частіше корпоративні банки створюють відділення роздрібної банківської системи, основна мета діяльності яких акумулювання коштів (у формі депозитів чи вкладів), необхідних для фінансування кредитної діяльності.

Польські банки характеризуються низьким рівнем концентрації капіталу. Найбільші банки - Польська ощадкаса, AT "Пекао", Банк харчової промисловості і Торговий банк - контролюють майже 50 % капіталу банківського сектору. Для порівняння: у країнах-членах Євросоюзу три-чотири великі банки контролюють 75-80 % капіталу сектору. Така ситуація спостерігається у Великобританії та Німеччині.

Кооперативні банки залишаються досить важливими для польських хліборобів та не відіграють важливої ролі в національній банківській системі. Проте у 2005 році їхня частка в банківських послугах зростала третій рік поспіль. На кінець 2005 року кооперативні банки володіли 6,6 % депозитів нефінансового сектору, і на них припадало 7,1 % загального обсягу кредитів. Сума балансу кооперативних банків зросла за рік і становила 5,3 % суми балансу всього банківського сектору в 2005 році. З 600 кооперативних банків тільки два (Кооперативні банки розвитку Samopomoc Chlopska і Krakowski Bank Spoldzielczy у Кракові) були незалежними. Всі інші кооперативні банки об'єднані в трьох організаціях: AT "Мазовецький регіональний банк", AT "Економічний Вели-копольськиЙ банк" і AT "Банк польського кооперативного руху".

В останні роки спостерігався швидкий розвиток банківської мережі. У 2005 році вітчизняна мережа комерційних банків (без обліку головних управлінь і представництв) включала понад З 100 відділень і майже 6 000 інших установ (невеликі відділення, пункти обслуговування клієнтів та ін.).

Ринок банківських карток динамічно розвивається в Польщі. У минулому році використання банківських карток зросло більш ніж на 15,1 млн раз. Польські банки пропонують усі типи банківських карток, хоча дисконтні картки складають близько 88 % із загальної кількості споживання. З іншого боку, ринок кредитних карток зріс на 7,8 % порівняно з 4,8 % на кінець 2004 року.