РОЗДІЛ 5. КОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Банки, у яких нормативи платоспроможності і достатності капіталу набагато перевищують 8% і 5% відповідно.

Банки, у яких показники капіталу кращі, ніж в інших банків.

Банки, які за результатами інспекторських перевірок мають відмінну якість активів.

• Рейтинг 2 (задовільний)

Банки, у яких нормативи платоспроможності і достатності капіталу в достатній мірі перевищують 8% і 5%.

Банки, які знаходяться в числі кращих своєї групи за показниками капіталу.

Банки, які мають за результатами інспекторських перевірок задовільну чи середню якість активів.

• Рейтинг 3 (посередній)

Банки, у яких показники основного і сукупного капіталу відповідають установленим нормативам.

Банки, які займають середнє становище серед інших банків за показниками капіталу.

Банки, які мають середню якість активів, визначену в ході перевірок на місцях.

• Рейтинг 4 (граничний)

Банки, які виконують один з двох установлених нормативів. Банки, які знаходяться в кінці переліку в своїй групі за показниками капіталу.

Банки, які демонструють явну слабкість чи проблеми, що мають, з якістю активів за результатами інспектування на місцях. • Рейтинг 5 (незадовільний)

Банки, які порушують установлені нормативи, мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу).

Банки, показники капіталу яких є гіршими серед інших банків групи.

Банки, які мають граничну чи незадовільну якість активів за результатами інспекторських перевірок.

У рейтинговій системі якість активів визначається для того, щоб установити ступінь впливу ризику на капітал банку. Це досягається способом класифікації активів за ступенем ризику і виявлення активів нижче стандартної якості, субстандартних, сумнівних, збиткових, окремо згаданих.

Зважаючи на ризик по кожній класифікації активів здійснюються в такій спосіб:

• субстандартні активи — активи, що мають явні проблеми і по яких остаточне погашення не гарантоване.