Розділ «3.7. Особливості використання комерційними банками України відсоткових банківських продуктів»

Банківський маркетинг

Комерційний банк у розвинутій ринковій економіці спроможний запропонувати клієнту понад двісті видів різноманітних банківських продуктів. Широка диверсифікація їх дозволяє зберегти клієнтів і залишатися рентабельним навіть при досить несприятливій кон'юнктурі ринку.

До відсоткової групи банківських продуктів пропонується віднести банківські продукти, які пов'язані з відсотковими доходами та витратами банку.

У ролі фінансових посередників комерційні банки конкурують з іншими видами кредитних установ. Вони пропонують власникам вільних капіталів зручну форму зберігання грошей у вигляді різноманітних депозитів, що забезпечує зберігання грошових коштів і задовольняє вимогу клієнта у ліквідності. Багато клієнтів надають більше переваг такій формі зберігання грошей, ніж вкладення грошей в облігації і акції. Депозитні продукти відносяться до відсоткової групи банківських продуктів.

Для комерційних банків вклади — головний вид пасивів, а відповідно і важливий ресурс для проведення активних кредитних операцій.

Основою організації проведення депозитних операцій чи продажу депозитного продукту є виконання всіх умов ліквідності балансу банку та його госпрахункових інтересів.

Існують різноманітні ознаки для класифікації депозитів.

При цьому необхідно враховувати, що межі між окремими видами депозитів розмиваються. Причиною такого процесу є посилена конкуренція між самими комерційними банками за залучення грошових коштів клієнтів. Депозити можна поділити на наступні групи:

Залежно від статусу вкладника депозити прийнято розподіляти на депозити фізичних і юридичних осіб.

Залежно від строку та порядку вилучення депозити слід розподіляти за вкладами до запитання та термінові (на фіксований строк).

Із таблиці 3.3 помітно, що перше місце на депозитному ринку в цілому займає Промінвестбанк, на другому місці знаходиться "Аваль", на третьому — Приватбанк. У Промінвестбанку найбільша частка на сегменті депозитів юридичних осіб —12,85%; у банку "Аваль" найбільша частка на сегменті бюджетних установ — 22,69%; у Приватбанку — найбільша частка на сегменті депозитів банків (кошти на госпрахунках) — 11,77%; а в Ощадбанку — найбільша частка на сегменті депозитів фізичних осіб — 21,57%.

Можна зробити висновок, що комерційні банки України активно працюють із депозитами фізичних і юридичних осіб. Залежно від домінуючого сегмента клієнтського ринку банки формують види депозитних вкладів. Для юридичних осіб це однакові тини вкладів, а для фізичних осіб українські комерційні банки створили: до 50 видів вкладів.

Депозити приносять значний дохід і в структурі доходів комерційних банків в Україні серед відсоткових банківських продуктів займають близько 36%.

В зарубіжній практиці виділяють три основні групи вкладів населення: строкові вклади; вклади жирорахунках (вклади до запитання, контокорентні вклади, вклади на поточних рахунках); ощадні вклади.

У вітчизняній практиці та нормативних документах НБУ ("Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", "Правила здійснення депозитних операцій для банківських депозитів") використовується скорочена класифікація, а саме: строкові вклади, вклади до запитання (поточні рахунки) фізичних осіб.

Це пов'язано з тим, що більшість українських банків через складність прилаштування ощадних вкладів у практиці не застосовують їх, обмежуючись лише класичними строковими вкладами та вкладами до запитання.

Строкові вклади представляють передачу коштів у повне розпорядження банку на термін та умовах за договором, а тому, вкладник, як правило, не може у будь-який момент вимагати від банку повернення вкладених коштів. У світовій практиці використовуються дві форми встановлення права вкладника на повернення внеску: строковий внесок із фіксованим строком та строковий внесок з попереднім повідомленням про вилучення. Внески з попереднім повідомленням (попередженням) про вилучення коштів, означають, що про вилучення внеску клієнт повинен заздалегідь попередити банк у певний, згідно договору, термін (безперечно, від 1 до 3, від 3 до 6, від 6 до 12 та більше 12 місяців). Відсотки виплат чуються вкладнику при розторгненні договору. Відсоткова ставка встановлюється за домовленістю.

На строкові вклади з фіксованим строком звичайно встановлюється тверда відсоткова ставка у межах всього строку дії. Для строкових вкладів із попереднім строком повідомлення іноземні банки залишають за собою право змінювати відсоткову ставку. Українські комерційні банки змушені діяти в дуже нестабільній обстановці, тому строкові вклади, які вони пропонують клієнтам, набули деяких специфічних рис. Практично всі вітчизняні банки дають право вкладнику вилучити вклад до настання строку договору. При цьому передбачаються найрізноманітніші санкції, в основному, це стосується розміру прибутку, що виплачується.

Проте, в останній час, особливо після фінансової кризи 1998 року, в українських банках загострилася проблема забезпечення певного гарантійного обсягу внесків із абсолютно точним та прогнозним календарем повернення залучених коштів. Тому деякі банки (наприклад, "Брокбізнесбанк", "Фінанси та кредит") почали пропонувати вкладникам строкові депозити, які не можуть бути розірвані до закінчення строку договору, які б поважні причини при цьому не виникали в клієнта. Жорсткість даних умов банк компенсує підвищеною відсотковою ставкою та гарантією її незмінності за весь строк дії договору. При цьому відсоткова ставка за вказаним видом вкладу дає змогу отримати вкладнику у банку максимально можливий прибуток від вкладення коштів на конкретний термін.

В Україні, на відміну від і зарубіжних країн, головним мотивом, що спонукає вкладника, є отримання максимально можливого прибутку, не зважаючи на незручності, пов'язані зі значними штрафними санкціями за дострокове вилучення вкладу чи повну неможливість вилучення вкладів із банку. Це визначається повною відсутністю можливості для рядового громадянина альтернативних банкам джерел розміщення коштів із відповідним рівнем надійності. Спроби держави, відносно залучення коштів населення за допомогою спеціальних облігацій ощадної позики за рядом причин виявилися невдалими, і на це не звернули увагу громадяни.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківський маркетинг» автора Романенко Л.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.7. Особливості використання комерційними банками України відсоткових банківських продуктів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ. СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ

  • Запитання для самоконтролю

  • РОЗДІЛ 2. БАНКІВСЬКИЙ МАРКЕТИНГ. ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ, ОРГАНІЗАЦІЯ

  • 2.3. Маркетингові дослідження ринку банківських продуктів

  • 2.4. Організація маркетингової служби в банку

  • Запитання для самоконтролю

  • РОЗДІЛ 3. БАНКІВСЬКИЙ ПРОДУКТ, ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

  • 3.3. Цінова політика банку

  • 3.4. Політика банку у сфері збуту

  • 3.5. Комунікаційна політика банку

  • 3.6. Класифікація банківських продуктів

  • 3.7. Особливості використання комерційними банками України відсоткових банківських продуктів
  • 3.8. Зміст і особливості застосування комісійних банківських продуктів

  • 3.9. Відсотково-комісійні банківські продукти, їх розвиток в Україні

  • Запитання для самоконтролю

  • РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ І ЙОГО РОЛЬ У БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 5. КОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  • 25 Заповідей українського банкіра-початківця

  • РОБОТА НАД КЕЙСАМИ

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи