РОЗДІЛ 5. КОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Як важливий елемент управління банком контроллер допомо-гає керівництву банку в процесі визначення і реалізації стратегічних і оперативних цілей розвитку банку.

Оперативні завдання контроллера — це:

• сприяння організації єдиної системи планування в банку, що ґрунтується на координуванні всіх сфер його діяльності;

• розробка оперативних планів у відповідності зі стратегічними;

• забезпечення оперативного порівняння планових і фактичних показників, тобто співвідношення досягнутих показників із плановими, вплив відхилень від плану на досягнення поставлених цілей і встановлення обсягу та причин відхилень від плану;

• прийняття при відхиленнях від плану енергійних заходів, щоб вчасно і повною мірою досягти найважливіших запланованих банком показників;

• інформування керівництва і працівників банку про хід виконання планів і отримані результати.

Стратегічні завдання контроллера полягають у наступному:

• турбота про розвиток стратегічного планування в банку;

• аналіз слабких і сильних сторін діяльності банку;

• уточнення в зв'язку зі змінами в зовнішньому і внутрішньому середовищі стратегічних цілей банку і забезпечення умов їх своєчасного досягнення; .-.:

• систематичне порівняння стратегічних і фактичних планових показників;

• підготовка коригувальних заходів у випадку відхилення від цілей і при необхідності їх проведення.

Контролінг, таким чином, виступає ефективним засобом управління в банку, націленим на вирішення маркетингових проблем. Завдання контроллера полягає в тому, щоб при фактичних і планових розбіжностях надати рухові процесу, який би допоміг, незважаючи на відхилення від наміченого, все-таки досягти мети. Порівняння реальних і планових результатів відбувається для того, щоб вчасно визначити, де виникли утруднення з реалізацією плану і за допомогою регулюючих заходів забезпечити одержання планового прибутку, досягнення інших намічених показників.

Банк повинен планомірно йти до мети, незважаючи на постійні перешкоди на ринку. Регулююча діяльність контролінгу полягає в тому, щоб про відхилення, допущені в одній сфері діяльності банку, сигналізувати іншим відділам, підказати їм необхідні дії, допомогти їх здійснити, щоб досягти планових рубежів усім банком у цілому. При цьому реальною є можливість уточнення, коригування планових показників підрозділів банку як відповідь на зміни, що відбулися в зовнішньому і внутрішньому середовищі.

У контролінгу, особливе значення набуває фактографічна інформація. Для забезпечення завдань маркетингу контроллер повинен надавати керівникам банку і його підрозділів необхідну інформацію, яка використовується при плануванні, прийнятті рішень і контролі. Зв'язок контроллера з інформацією визначається таким чином: він зобов'язаний передати потрібним співробітникам і органам банку точну інформацію в потрібний момент, підготовлену в найбільш доступному для використання вигляді.

Контроллер зобов'язаний використовувати внутрішні і зовнішні джерела інформації і передавати оброблену відповідним чином інформацію внутрішнім чи зовнішнім адресатам. Усі співробітники і підрозділи банку повинні надавати йому необхідну інформацію, а також одержувати ЇЇ від нього.

Контроллер підготовляє звіти керівництву банку про результати своєї діяльності. Основні вимоги до такого звіту: орієнтованість на конкретного користувача; контроллеру не слід шукати доказів провини; не слід часто змінювати форму звітів, що представляються; недоцільно проводити занадто багато розрахункових даних; звітувати не для звіту як такого, а для досягнення визначеної мети; числову інформацію супроводжувати поясненнями, графіками. Для цього використовуються бази даних ПЕОМ та стандартне програмне забезпечення.

Важливе місце в роботі контроллера займає координація (чи координування) роботи банку. Вона потрібна, щоб поліпшити взаємодію відділів і інших підрозділів між собою заради досягнення банком (як системою різних ланок) поставлених цілей. Зв'язана з цим децентралізація планування, рішень і контролю робить координацію роботи окремих підрозділів банку необхідною для того, щоб саме в такий спосіб визначити шляхи досягнення мети банком у цілому.

5.3. Аудиторський контроль діяльності комерційного банку