РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ І ЙОГО РОЛЬ У БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Стратегічний маркетинг, його зміст та функції

Стратегічна орієнтація маркетингу виникла і швидко розповсюджувалась у світовій практиці з кінця 60-х — початку 70-х років XX століття. До загальних умов, які сприяли розвитку стратегічного маркетингового планування можна віднести:

• загальну насиченість і стагнацію ринку;

• збільшення рівня вимог споживачів (унаслідок зростання рівня доходів і свободи вибору) до якості товару та його сервісу — "витонченості" попиту;

• покращення технічних та організаційних можливостей виробництва;

• орієнтацію (в зв'язку з скороченням життєвого циклу товару) на скорочення строку амортизації, збільшення серійності та скорочення строків упровадження товару.

Серед прямих умов розвитку стратегічного маркетингу є:

• наростаюча диференціація попиту споживача (різке зростання асортименту споживацьких, а за ним — й інвестиційних товарів);

• переорієнтація споживачів на постматеріальні цінності;

• зростання рекламних витрат у зв'язку з активізацією конкурентів;

• короткострокові й односторонні флуктуації запитів ринку споживацьких товарів, які створюють загрозу стабільності становища виробників;

• скорочення чисельності населення (споживачів), відчутне для виробників;

• виникнення та постійне існування значного структурного безробіття, контингенту з низьким рівнем попиту;

• зростання концентрації ринкової влади та монополізації торгівлі, що наносить збитки виробнику;

• відчутність міжнародної конкуренції особливо у зв'язку зі зняттям митних бар'єрів і відкриттям нових ринків;

• скорочення бази ресурсів, особливо мінеральних і енергетичних;

• погіршення екологічної ситуації, зростання відповідних вимог до виробника.

Згідно теорії Ж. Ж. Ламбена потреби організації у стратегічному маркетинговому плануванні пов'язані з необхідністю:

• базувати свою діяльність на стратегічних можливостях, які надійно та чітко визначені;