Розділ «МАЄШ І НЕ МАЄШ»

— Стрибайте за борт, — сказав я. — Тут неглибоко.

Жоден не ворухнувся.

— Стрибайте ж!

Ніхто не ворухнувся.

— Ану, жовтяки, щуроїди заморські,— сказав Едді.— Марш за борт!

— Заткнися, п'янюго! — сказав я йому.

— Не вміти плавати, — озвався один китаєць.

— Тут не треба вміти, — сказав я. — Тут неглибоко.

— Ану за борт, чуєте! — сказав Едді.

— Перейди-но на корму, — сказав я йому. — Тримай рушницю в одній руці, а другою візьми жердину й покажи їм глибину.

Він підняв мокру жердину й показав їм.

— Не треба плавати? — спитав мене той самий китаєць.

— Ні.

— Правда?

— Правда.

— Де ми?

— На Кубі.

— Твоя злодій, — сказав він, переліз за борт, завис на мить на руках, а тоді розтиснув пальці. Голова його зникла, але зразу ж вигулькнула — вода сягала йому до підборіддя. — Твоя злодій, — сказав він. — Твоя погана злодій.

Він був розлючений і до дідька сміливий. Він сказав щось по-китайському, і решта й собі полізли з корми у воду.

— Порядок, — сказав я Едді.— Піднімай якір.