реві доводилося напружуватися, щоб удержувати човен на місці й не давати битись об борт. Я почув, як містер Сінг сказав щось по-своєму, й усі китайці полізли до нас на корму.
— По одному, — сказав я.
Він знову щось сказав, і тоді шестеро китайців вервечкою вилізли на корму. Вони були різні заввишки й завтовшки.
— Проведи їх до каюти, — сказав я Едді.
— Прошу сюди, джентльмени, — сказав-Едді. Хай йому чорт, видно, цього разу він таки добряче приклався.
— Замкни каюту! — сказав я, коли всі вони ввійшли всередину.
— Слухаю, сер, — сказав Едді.
— Я поїду по решту, — сказав Сінг.
— Гаразд, — відповів я йому.
Я відштовхнув їх, і хлопець повеслував до берега.
— Слухай-но, — сказав я Едді,— відірвися від тієї пляшки. Ти вже й так хоробрий.
— Слухаю, капітане, — сказав Едді.
— Та що з тобою?
— Мені це діло до вподоби, — сказав Едді.— Кажеш, треба просто відвести його великим пальцем?
— От чортів п'яниця, — відповів я. — Дай-но і я ковтну.
— Більше нема, — сказав Едді.— Не сердься, капітане.
— Слухай. Тепер пильнуй і тільки побачиш, що Сінг вручив мені гроші — повний уперед.
— Слухаю, капітане, — сказав Едді.
Я намацав другу пляшку, взяв штопор і витяг корок. Добре сьорбнувши, я повернувся на корму, загнав корок у шийку й сховав пляшку за двома обплетеними бутлями з водою.
— Містер Сінг повертається, — сказав я Едді.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЄШ І НЕ МАЄШ“ на сторінці 29. Приємного читання.