Розділ «МАЄШ І НЕ МАЄШ»

— Та що ви, справді,— сказав містер Сінг. — Звичайно, ні.

— Скільки ви даєте з носа?

— П'ятдесят доларів, — сказав містер Сінг.

— Не піде.

— А сімдесят п'ять?

— Скільки вам припадає з носа?

— О, не будемо про це. Розумієте, продаж квитків — лише одна з численних функцій, чи, сказати б, ролей, які я виконую в даній справі. Цим вони не обмежуються.

— А я, по-вашому, маю робити все за так, га? — сказав я.

— Я вас чудово розумію, — сказав містер Сінг. — А якщо я запропоную по сто доларів?

— Слухайте, — сказав я, — а ви знаєте, скільки років мені дадуть, якщо впіймають?

— Десять, — сказав містер Сінг. — Щонайменше десять. Але навіщо думати про ув'язнення, капітане? Весь ваш ризик зводиться до одного — посадки пасажирів. Решта залежить від вашої обачності.

— А якщо вони повернуться?

— Все буде дуже просто. Я їм скажу, що ви мене ошукали. Поверну їм частину коштів, а тоді відправлю їх знову. Ясна річ, вони розуміють, що ця подорож пов'язана з труднощами.

— Ну, а зі мною як?

— Гадаю, мені доведеться заявити в консульство.

— Ясно.

— Тисяча двісті доларів, капітане, в наш час на дорозі не валяються.

— Коли я одержу гроші?

— Двісті — як дасте згоду, а тисячу — при посадці.

— А як я візьму ці дві сотні й утечу?