Розділ «18»

— У Диснейленді гарно.

— Я казала — жодних парків розваг.

— Я знаю, що ви казали, але це не лише американські гори й каруселі у формі чашок. У Флориді є кіностудії та науковий осередок. Це насправді досить пізнавально.

— Не думаю, що 35-річному колишньому керівникові компанії потрібне навчання.

— Туалети для інвалідів є на кожному розі. І працівники — неймовірно турботливі. Жодних проблем.

— Далі ви розкажете, що є доріжки для людей з обмеженими можливостями, еге?

— Вони йдуть назустріч кожному. Чому б не спробувати Флориду, міс Кларк? Якщо вам не сподобається, ви можете поїхати в парк розваг «Морський світ». І погода гарна.

— Думаю, я знаю, хто вийшов би переможцем у шоу «Вілл проти косатки».

Здавалося, що турагент не слухав мене.

— Це одна з компаній, які мають найвищий рейтинг у роботі з інвалідами. Знаєте, вони багато чого роблять для добродійного фонду «Загадай бажання» для людей, які помирають.

— Він не помирає, — сказала я й, сердита, скинула дзвінок, коли увійшов Вілл. Я перекладала слухавку з однієї руки в другу, а потім поклала її й закрила блокнот.

— Кларк, усе гаразд?

— Так, — жваво всміхнулась я.

— Маєш гарну сукню?

— Що?

— Що ти робиш у суботу?

Він терпляче чекав. Мій мозок усе ще був десь поміж косаткою й турагентом.

— М-м… нічого. Патрика не буде весь день, він — на тренуванні. А що?

Він зачекав декілька хвилин, перш ніж відповідати, немов діставав задоволення від того, що ось-ось мене здивує.