Розділ «27»

КОРОЛІВСЬКА СЛУЖБА У СПРАВАХ СУДОЧИНСТВА

Головному прокуророві

конфіденційно

щодо Вільяма Джона Трейнора

04.09.2009

Кожного свідка зазначеної вище справи допитали детективи.

Подаються всі відповідні документи.

Суб’єктом розслідування є 35-річний містер Вільям Трейнор, колишній партнер фірми «Мединлі Льюїс», розміщеної в Ситі. 2007-го року містер Трейнор зазнав травми хребта внаслідок автокатастрофи. Йому діагностували параліч чотирьох кінцівок (С 5/6 квадриплегія) з обмеженою рухливістю лише однієї руки, що вимагало цілодобового догляду.

Медична історія додається.

Документи свідчать, що перед поїздкою до Швейцарії містер Трейнор намагавсь упорядкувати свої справи. Його адвокат, містер Майкл Ловлер, передав нам підписану та завірену заяву про наміри, а також копії всіх відповідних документів щодо його попередніх консультацій з клінікою.

Родина та друзі містера Трейнора виявляли, стійкий опір його бажанню дочасно збавити собі віку, проте, враховуючи його історію хвороби й попередні подібні спроби (детально описані в лікарняних записах), його інтелект та силу волі, вони, очевидно, були не в змозі відрадити його від задуманого, навіть упродовж шестимісячного періоду, узгодженого з ним спеціально задля цієї мети.

Слід зауважити, що одним з бенефіціарів заповіту містера Трейнора є його наймана доглядальниця міс Луїза Кларк. Через її відносно недовгу співпрацю з містером Трейнором розмах його щедрості викликає деякі підозри. Однак усі сторони запевняють, що не бажають оспорювати встановлені та юридично завірені побажання містера Трейнора. Неодноразово міс Кларк допитувано, і поліція вважає, що вона зробила все, що могла, щоб відмовити містера Трейнора від своїх замірів (як свідчення додається «календар пригод» міс Кларк). Також зазначаємо, що місіс Камілла Трейнор, його матір, мировий суддя впродовж багатьох років, подала на відставку через публічність цієї історії. Зрозуміло, що вони з містером Трейнором розлучилися незабаром після смерті їхнього сина.

Хоча за застосування евтаназії іноземними клініками Королівська Служба у справах судочинства не заохочує, проте, судячи із зібраних свідчень, очевидним є той факт, що дії родини містера Трейнора та його доглядальниці не виходять за рамки законодавства щодо евтаназії та можливого судового переслідування близьких до померлого людей.

1. Містера Трейнора було визнано дієздатним і таким, що мав «добровільне, чітко встановлене та обдумане» бажання обрати таке рішення.

2. Немає фактів його психічної хвороби чи примусу з будь-чийого боку.

3. Містер Трейнор вказував однозначно на свої наміри вчинити самогубство.

4. Каліцтво містера Трейнора було важким та невиліковним.

5. Дії людей, які супроводжували містера Трейнора, мали мінімальний ефект та вплив.

6. Дії людей, які супроводжували містера Трейнора, можна охарактеризувати як примусове сприяння під тиском самої жертви.