Натан на прощання помахав рукою та підморгнув, і я покотила Вілла на кухню. На щастя, мама тримала каструлю, що не дало їй почуватися незручно.
— Мамо, це Вілл. Вілле — Джозефіна.
— Можна просто Джозі, — всміхнулася вона. На руках у неї були рукавиці до ліктів. — Рада нарешті зустрітися з вами.
— Радий познайомитися, — відповів Вілл. — Не хочу вам заважати.
Вона відставила каструлю, і її рука потягнулася до волосся — це був добрий знак. Правда, сором, що вона забула спочатку зняти кухонну рукавичку.
— Вибачте, — сказала мама. — Печеня на вечерю. Знаєте, все має бути вчасно.
— Не зовсім, — сказав Вілл. — Я не кухар. Але люблю добру їжу. Ось чому нетерпляче сподіваюсь сьогоднішнього вечора.
— Так… — Тато відчинив холодильник. — Що тут? Чи є у вас спеціальна пивна… кварта, Вілле?
Я сказала Віллові, що тато спочатку б купив спеціального кухля на пиво та аж потім візок.
— Головне правильно розставити пріоритети, — мовив тато.
Я порилась у Вілловій сумці, поки не знайшла його склянку.
— Пиво — це добре. Дякую.
Він ковтнув трохи, а мені раптом сяйнуло — я усвідомила жалюгідність нашого крихітного будинку зі шпалерами 80-х років і обшарпаними кухонними шафками. Віллів дім був елегантно оформлений, там усе гарне та ексклюзивне. Наш будинок мав такий вигляд, немов 90 відсотків усього, що в нім було, купили в місцевій крамниці «Усе за фунт». Пошарпані малюнки Томаса покривали всю вільну поверхню стіни. Проте навіть якщо Вілл це й помітив — то промовчав. Вони з татом хутко знайшли спільну тему, а саме — мою виняткову бездарність. Я не зважала. Вони обидва були задоволені.
— Знаєте, якось вона в’їхала в стовп і клялася, що винен стовп…
— Ви ще не бачили, як вона опускає мій пандус. Іноді мені здається, що я з’їжджаю з автомобіля на лижах.
Тато розсміявся.
Я залишила їх самих. Мама, хвилюючись, пішла за мною. Вона поставила на стіл тацю з келихами й подивилася на годинник.
— Де Патрик?
— Він прийде одразу з тренування, — відповіла я. — Певно, затримався.
— А з нагоди твого дня народження він не міг його перенести? Курка зіпсується, якщо він затримається довше.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «До зустрічі з тобою» автора Джоджо Мойєс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „13“ на сторінці 5. Приємного читання.