Уздовж села несла свої води річка Анора, нерехоплена приземкуватим мостом. Коли мандрівники наблизилися до нього, з-за кущів вийшов якийсь дебелий чолов’яга й став їм на дорозі. Він мав аж надто коротку сорочку, тож брудний живіт звисав над мотузком, яким той був підперезаний. Губи в незнайомця порепалися, а зуби нагадували розкришене надгробне каміння.
— У нас тут не ходять просто так, — сказав він. — Це мій міст. Тож платіть, коли хочете нерейти на той бік.
— Скільки? — спокійно спитав Бром, витягуючи торбинку з грошима.
— П’ять крон, — зрадів власник моста, розтягнувши губи в широкій посмішці. Ерагона обурило таке нечуване здирництво, він почав був сперечатися, але Бром зиркнув на нього, й парубок принишк. Тож без зайвих слів вони віддали гроші, і чолов’яга поклав їх у торбинку на поясі.
— Красно дякую, — сказав він глузливим тоном, даючи дорогу мандрівникам.
Бром рушив уперед, але несподівано шкопирТНУВ, схопившись за руку незнайомця, аби якось утриматись на ногах.
— Дивись, куди преш! — гаркнув той, відступаючи вбік.
— Даруйте, — вибачився старий і перейшов разом з Ерагоном міст.
— Чому ж ви не торгувалися? Він же нас надурив! — напався на Брома парубок, коли вони відійшли подалі. — Адже міст точно не його! Ми б могли просто не зважати на цього здирника!
— Може, й так, — погодився Бром.
— То навіщо ж було платити?
— Бо на світі так багато дурнів, що всіх не обійдеш. Легше поступитися, а коли буде нагода, надурити їх, — старий розкрив долоню, на якій зблиснула купка монет.
— Ви розпороли йому гаманець! — не повіривши власним очам, вигукнув Ерагон.
Бром підморгнув йому і сховав гроші в кишеню:
— І там була чималенька сума. Наступного разу нехай знає, як тримати всі гроші в одному місці.
Якраз цієї миті з другого берега річки долинув страдницький рев.
— Мабуть, наш приятель оце тільки тепер помітив втрату, — прокоментував старий. — Коли побачиш вартових, скажеш мені.
Ловким рухом він схопив за плече хлопчака, що якраз пробігав поруч, і спитав:
— Ти часом не знаєш, де можна купити коней?
Хлопчак повагом глянув на прибульців і показав пальцем на велику клуню неподалік.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ерагон» автора Паоліні К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Терінсфорд“ на сторінці 4. Приємного читання.