TextBook — З хвилини на хвилину.
Вона покірно зітхнула.
— Я так і думала. Що ж, тільки цього нам не вистачало. Я не уявляю, яким чином усе може стати ще гірше, але не маю жодного сумніву, що тобі це вдасться. Твої геніальність та інтуїція знайдуть спосіб. Продовжуй, Берті. Так, продовжуй. Мене це вже не турбує. Мені вже навіть трохи цікаво, до яких ще темніших глибин пекла ти зможеш скинути цей дім. Продовжуй, хлопче… А що це ти їси?
— Я навіть не знаю, що це таке. Щось на кшталт паштету на грінці. Трохи схоже на клей, в який для смаку додали екстракт яловичини.
— Дай мені, — апатично сказала тітка Делія.
— Але жуй це обережно, — порадив я. — Бо воно липне, як смола. Так, Дживсе?
Слуга просто матеріалізувався на килимі. Як завжди, абсолютно беззвучно.
— Вам записка, сер.
— Мені записка, Дживсе?
— Вам записка, сер.
— Від кого, Дживсе?
— Від міс Бассет, сер.
— Від кого, Дживсе?
— Від міс Бассет, сер.
— Від міс Бассет, Дживсе?
— Від міс Бассет, сер.
Цієї миті тітка Делія, яка вже встигла надкусити те, що було на грінці, відклала закуску та попросила нас (дещо роздратовано, як мені здалося), щоб ми заради бога припинили цей номер з водевілю, бо вона сьогодні вже й так забагато натерпілася, щоб іще й двох коміків вислуховувати. Завжди готовий зробити ласку, я кивком голови звільнив Дживса; він трохи замерехтів і зник. Не кожний привид зміг би зробити це так вправно.
— Але про що, — розмірковував я, — мені може писати ця жінка?
— Чому б тобі не відкрити конверт і не прочитати?
— Яка чудова ідея, — сказав я і саме так і зробив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 20 -“ на сторінці 6. Приємного читання.