TextBook — Гарбуза дала. Саме в цьому садку.
— Двадцять чотири години?
— Ну, може двадцять п'ять. Тож тобі має бути зрозуміло, що я не можу бути тим, хто вкрав у тебе Анджелу в Каннах, навіть якщо її взагалі хтось украв.
І я мало не додав, що не став би Анджели й патиком торкатися, аж раптом згадав, що вже казав це, і реакція на ці слова була не дуже добра. Тож я втримався від повторення.
Моя чоловіча відвертість, схоже, призвела до непоганих результатів. Вбивчий блиск в очах Таппі дещо потьмянів. Він був схожий на найманого вбивцю, який зупинився, щоб усе обдумати.
— Зрозуміло, — сказав він зрештою. — Тоді гаразд. Вибач, що потурбував.
— Не переймайся цим, друже, — чемно відповів я.
Вперше з того часу, як кущі почали вивергати Ґлоссопів, Бертрам Вустер зміг вдихнути вільно. Це не означає, що я вийшов з-за лавки, але я її відпустив і з певним полегшенням (яке, напевно, відчували ті троє зі Старого Завіту, коли врятувалися з палючого горнила) боязко намацав свій портсигар.
Наступної миті раптове пирхання змусило мене відсмикнути від нього пальці, неначе він намагався вкусити мене. З тривогою я помітив, що мій старий друг знову розлютився.
— Якого дідька ти казав їй, що дитиною я завжди був чорнилом обляпаний?
— Мій любий Таппі…
— Коли я був хлопчиком, я був майже фанатично охайний. З мене навіть їсти можна було!
— Так. Але…
— Та ще й нібито в мені немає душі. Я — суцільна душа. І казати, що я в «Трутнях» аутсайдер…
— Але ж, старий, я тобі все вже пояснив. Це було частиною мого плану, хитрість така.
— Та невже? Будь ласкавий, в майбутньому залиш мене поза своїми огидними хитрощами.
— Як скажеш, друже.
— Тоді гаразд. Усе зрозуміло.
Він замовчав і мовчки стояв, склавши руки на грудях, глядячи вперед, як сильний мовчазний чоловік з роману, якому щойно відмовила дівчина, тож він думає піти в Скелясті Гори, щоб убити там кількох ведмедів. Його явні страждання збудили в мені співчуття і я наважився втрутити добре слово.
— Ти, Таппі, напевно, не знаєш, що означає «au pied de la lettre», але саме це причина, чому я вважаю, що тобі не слід брати надто близько до серця все, що зараз каже Анджела.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 15 -“ на сторінці 6. Приємного читання.