Розділ «- 13 -»

— Тут, Дживсе, потрібні більш прямолінійні методи. Займаючись справою Оґастеса Фінк-Ноттла, не можна ні на мить забувати, що ми маємо справу з бовдуром.

— Можливо, краще казати «з чутливою натурою», сер?

— Ні, Дживсе, з бовдуром. А з усіма бовдурами треба дотримуватися сильної, владної, прямолінійної політики. Психологія тут нічим не зарадить. Дозволь мені нагадати (сподіваюсь, це тебе не образить), що ти вже припускався помилки застосовувати до цього Фінк-Ноттла психологію, і результати були кепські. Ти намагався змусити його переступити межу, вирядивши в костюм Мефістофеля та відіславши його на маскарад, вважаючи, що червоне трико додасть йому рішучості. Марно.

— Насправді це так і не було перевірено, сер.

— Не було. Бо він не потрапив на той маскарад. І це доводить мої слова. Чоловік, який здатен поїхати на маскарад на таксі й не потрапити туди, є бовдуром надзвичайного калібру. Здається, я не знаю більше нікого, хто зробив би з себе такого дурня й не зміг потрапити на маскарад. А ти знаєш, Дживсе?

— Ні, сер.

— І не забувай про це, бо саме на цьому пункті я наголошую понад усе: навіть якщо б Ґассі потрапив на той маскарад, навіть якщо б червоне трико в комбінації з окулярами в роговій оправі не довели б дівчину до припадку; навіть якщо б вона оговталася від шоку, а він зумів би танцювати та розмовляти з нею; навіть тоді твої методи були б марними, тому що хоч у костюмі Мефістофеля, хоч без нього, Оґастесові Фінк-Ноттлу нізащо не стало б мужності попросити її вийти за нього заміж. Єдиним, до чого це все могло призвести, могло б бути лише те, що лекцію про тритонів їй довелося б вислухати на кілька днів раніше. А чому, Дживсе? Сказати тобі причину?

— Так, сер.

— Тому що він би безнадійно намагався зробити це на апельсиновому соці.

— Сер?

— Ґассі — апельсиновий сокоман. Нічого іншого він не п'є.

— Я цього не знав, сер.

— Він сам мені сказав про це. Можливо, це спадкова риса, а може він пообіцяв своїй матусі, що ніколи не братиме в рот спиртного, а може воно йому просто не до смаку, але Ґассі Фінк-Ноттл ніколи за все своє життя не обмив свою горлянку навіть банальним джином з тоніком. І він очікує — цей бовдур, Дживсе, цей тремтячий, полохливий, невпевнений у собі заєць у людській формі очікує, що зможе за таких обставин зробити коханій дівчині пропозицію. Я навіть не знаю, сміятися з цього чи плакати?

— Ви вважаєте, що абсолютна непитущість є завадою чоловікові, який бажає зробити пропозицію про одруження, сер?

Це питання здивувало мене.

— Дідько, — вражено сказав я, — невже ти цього не знаєш? Поворуши мозком, Дживсе. Подумай про те, що означає зробити пропозицію. Це означає, що порядний хлопець, який поважає себе, має власними устами сказати такі речі, почувши які на кіноекрані, він би відразу ринувся до каси та вимагав би повернути йому гроші. Що буде, якщо він спробує це зробити на апельсиновому соці? Сором або стулить його губи, або змусить його втратити дух і верзти якісь дурниці. Ґассі, наприклад, як ми вже знаємо, верзе про тремтливих тритонів.

— Про перетинчастих, сер.

— Хоч про перетинчастих, хоч про тремтливих — яка різниця? Суть у тому, що він верзе дурниці, і якщо спробує ще раз, то знову верзтиме. Якщо тільки — і тут тобі треба слухати мене дуже уважно, Дживсе — якщо тільки не буде вжито належних заходів. Лише завчасно вжиті активні заходи можуть забезпечити цього бідолашного легкодухого бовдура необхідною рішучістю. Ось чому я, Дживсе, маю намір прихопити завтра пляшку джину та добряче розбавити ним апельсиновий сік, який дадуть на обід цьому бовдурові.

— Сер?

Я поцокав язиком.