Розділ 49

— Я готовий, — відповів він.

Льокен слабко посміхнувся. Він відчував нескінченну втому.

— Чого ж ти чекаєш? Починай.

— Приїхавши до заміського будинку, він перетягнув тіло Кліпри всередину й заштовхав його в морозильник. Потім вимив і прибрав пилосмоком багажник машини, щоб ми не виявили ніяких слідів.

— Гаразд, але звідки ти знаєш про це?

— Експерти знайшли кров Уве Кліпри в морозильнику, а в мішку пилосмока виявили волокна з багажника й з одягу обох убитих.

— Нічого собі! Виходить, це не посол був таким акуратистом, як ти стверджував, оглядаючи його машину?

— Я зрозумів, що посол не був акуратистом, коли побачив його кабінет, — усміхнувся Харрі.

— Що я чую? Ти визнаєш, що помилявся?

— Звісно. — І Харрі підняв вказівний палець. — А от Кліп-ра якраз був справжнім акуратистом. Усе в його будинку було розкладено по поличках, у всьому видно систему, пам’ятаєш? У шафці навіть був спеціальний гак, на який вішали пилосмок. Але коли я наступного дня відкрив дверцята, пилосмок вивалився назовні. Немов той, хто останній раз ним користувався, нічого не знав про гак. От чому я вирішив послати вміст мішка на експертизу.

Ліз повільно похитала головою, а Харрі продовжував:

— Коли я побачив усе це м’ясо в морозильнику, мені спало на думку, що тут можна тижнями зберігати тіло вбитого, і воно не… — Харрі надув щоки й розвів руками.

— Ти зовсім хворий, — вимовила Ліз. — Тобі б лікареві показатися.

— Ти хочеш дослухати до кінця чи ні?

Вона хотіла.

— Потім убивця знову повернувся в мотель, припаркувався й пішов у номер, щоб покласти ключі від машини в кишеню Мольнесу. А після цього розчинився в нічній темряві. У буквальному значенні слова.

— Чекай! Коли ми їхали до заміського будинку, ми витратили півтори години на дорогу, хіба не так? Відстань звідси майже така ж сама. Наша подруга Дім знайшла посла о пів на дванадцяту, тобто через дві з половиною години після того, як убивця, за твоїми словами, покинув мотель. Він не міг встигнути повернутися в мотель до того, як виявили тіло Мольнеса. Ти забув?

— Зовсім ні. Я навіть сам проїхався по цьому маршруту. Виїхав о дев’ятій, півгодини зачекав у заміському будинку й повернувся.

— І що ж?

— Я був у мотелі чверть на першу.