Розділ 41

Була вже майже десята година, коли Харрі входив у кабінет. У дверях він зустрівся із Нхо.

— Ти чув?

— Про що?

— Про розпорядження шефа поліції?

Харрі похитав головою.

— Ми довідалися про це сьогодні вранці на нараді. Наше начальство встигло поспілкуватися.

Ліз підскочила на стільці, коли Харрі ввалился в кабінет без усяких формальностей.

— Доброго ранку, Харрі!

— Та не дуже він добрий. Ліг спати тільки о п’ятій. Чув, розслідування хочуть припинити?

Ліз зітхнула.

— Видно по всьому, наші начальники знову поговорили. Твоя повела розмову про нестачу бюджетних коштів і кадрів, а тому захотіла негайно повернути тебе на робоче місце, тоді як наш розсердився, що ми проігнорували ще кілька вбивств, займаючись цією справою. Зрозуміло, йдеться не про те, щоб закрити нашу справу, а про те, щоб не вважати її пріоритетною.

— І що далі?

— А те, що я отримала наказ простежити, щоб за два-три дні ти вже сидів у літаку.

— І що?

— Я відрапортувала, що всі авіаквитки на січень, як звичайно, розпродані й доведеться почекати як мінімум тиждень.

— Отже, у нас є цілий тиждень?

— Ні, мені було заявлено, що, коли немає дешевих квитків, треба летіти бізнес-класом.

Харрі розреготався:

— Бісові діти! І вони ще говорять про бюджет? А знаєш, вони засмикалися.