Він недобре себе почував. Похорон здавався повтором тієї ж програми, тільки в записі. Те ж місце, той же пастор, та ж урна, те ж сонце сліпить очі на виході, і ті ж люди стоять на сходах і розгублено дивляться одне на одного. Майже ті ж самі. Харрі привітався з Руалом Борком.
— Це ви знайшли їх, — тільки й сказав він. Його живі очі затуманилися, він взагалі змінився, ніби те, що сталося, ще більше зістарило його.
— Так, ми.
— Вона була така молода. — Його слова пролунали як питання. Немов Борк чекав пояснень, як же таке могло трапитися.
— Сьогодні спекотно, — сказав Харрі, щоб перемінити тему.
— А там, де тепер Уве, ще спекотніше.
Він вимовив ці слова недбало, але в голосі його почулися тверді, гіркі нотки. Він витер чоло носовою хусткою.
— Я подумав, що треба все-таки відпочити від цієї спеки. І замовив квитки додому.
— Додому?
— Так, у Норвегію. І якнайшвидше. Я подзвонив синові й сказав, що хочу зустрітися з ним. Щоправда, я не відразу зрозумів, що до телефону підійшов не він сам, а його син. От як буває. Я стаю старим маразматиком. Дідусь-маразматик!
У тіні біля церкви стояли Санпхет й Ао. Харрі підійшов до них.
— Я можу поставити вам маленьке питання, Ао?
Вона повернулася до Санпхета, перш ніж кивнути.
— Ви розбираєте пошту в посольстві. Не пам’ятаєте, може, вам траплялося щось від компанії з назвою «Пхуріделл»?
Вона задумалася, потім винувато усміхнулася:
— Ні, не пам’ятаю, листів занадто багато. Я можу пошукати завтра в кабінеті посла, якщо хочете. Але це забере час, адже пан посол був не дуже акуратний із паперами.
— Я думаю не про нього.
Вона розгублено глянула на нього.
Харрі зітхнув:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таргани » автора Несбьо Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 46“ на сторінці 1. Приємного читання.