Сонце, бордове в жовтогарячу смужку, стояло високо в сірому небі над Бангкоком, немов якась нова планета, що з’явилася на обрії.
— От він, боксерський стадіон «Рачадамнон», — сказала Ліз, коли її «тойота», у якій сиділи Харрі, Нхо й Сунтгорн, підкотила до сірого кам’яного будинку. Парочка сумовитих спекулянтів було занепокоїлася, але Ліз махнула рукою, щоб вони забиралися геть. — Виглядає, може, не так переконливо, але саме він, цей стадіон, і є втіленням театру мрії в таїландському варіанті. Тут кожний має шанс стати небожителем, якщо тільки руки й ноги в нього досить моторні. Привіт, Рікі!
Один із охоронців біля входу підійшов до машини, і Ліз пустила в хід усю свою чарівність, якої Харрі й припустити в ній не міг. Після жвавих переговорів і вибухів сміху вона повернулася до своїх супутників:
— Тепер ми швидко заарештуємо Ву. Я організувала квитки біля самого рингу, для мене й туриста. Сьогодні ввечері виступає Іван, так що буде весело.
Ресторанчик виявився вельми невигадливим: пластик, мухи, самотній вентилятор, що гнав кухонний дим просто до залу. Над стійкою висіли портрети таїландської королівської родини.
Зайнятими виявилися всього два столики, Ву ніде не було видно. Нхо й Сунтгорн сіли по одному за столики біля дверей, а Ліз із Харрі вибрали собі місця в глибині залу. Харрі замовив тайський рулет із хрусткого тіста й про всяк випадок колу, для дезінфекції.
— Рік був моїм тренером, коли я займалася тайським боксом, — пояснила Ліз. — Я важила майже вдвічі більше тих хлопців, з якими проводила спаринг, була на три голови вища за них, і проте били щораз мене. Адже вони тут усотують тайський бокс із молоком матері. Причому хлопці ще повторювали, що їм не подобається бити жінку. Правда, я цього щось не помітила.
— А що скажеш про королівське сімейство? — запитав Хар-рі, показавши на портрети. — Мені здається, я бачу їх усюди, куди б не прийшов.
— Ну що ж. Усякий народ має потребу у власних героях. Раніше королівська династія не користувалася особливою любов’ю серед підданих, але під час Другої світової король спершу пристав до японців, а потім, коли вони почали зазнавати поразки, — до американців. І в такий спосіб уберіг націю від кривавої бійні.
Харрі підняв чайну чашку й кивнув портрету:
— А він, бачу, слизький тип!
— Ти маєш зрозуміти, Харрі, є дві речі, над якими в Таїланді краще не жартувати…
— Королівська родина й Будда. Спасибі, зрозумів.
Грюкнули двері.
— Отакої, — прошепотіла Ліз, піднявши безволосі брови. — Насправді вони звичайно бувають дрібніші.
Харрі не став обертатися. За планом, їм належало почекати, поки Ву не візьметься до їжі. Людині з паличками в руці важче буде схопитися за зброю, якщо, звісно, вона в нього є.
— Сів, — повідомила йому Ліз. — Господи, та таких треба заарештовувати за одну зовнішність. Так, було б добре, якби ми могли затримати його хоча б на той час, поки будемо розпитувати.
— Як це? Чолов’яга викинув поліцейського при виконанні з другого поверху.
— Знаю-знаю, але хочу попередити тебе, щоб ти особливо не сподівався. Кухар Ву чоловік непростий. Він входить до однієї з родин, а в них гарні адвокати. Ми тут звикли, що він прибрав дюжину чоловік, скалічив у десять разів більше, і при цьому в поліції на нього доказів катма.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таргани » автора Несбьо Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 21“ на сторінці 1. Приємного читання.