Розділ 49

Наскільки легко застрелити людину? Дуже легко. Коли він уперше вбив людину, то зробив це з напівавтоматичної гвинтівки в Кореї. Він прицілився, нажав на спуск і побачив, як людина впала. І все. Ніяких докорів совісті, кошмарів чи нервових розладів. Може, тому, що йшла війна, але він розумів, що справа не тільки в цьому. Імовірно, у його душі немає співчуття? Один психолог пояснив йому, що він став педофілом саме через душевну ваду. Цей лікар міг із тим самим успіхом назвати його лихим.

— Ну що ж, слухай, — сказав Харрі, всівшись навпроти Ліз. — У день убивства машина посла під’їхала до будинку Уве Кліпри о сьомій годині, але за кермом був не посол.

— Не посол?

— Ні, охоронець не пам’ятає ніякого жовтого костюма.

— Як же так?

— Ти бачила його костюм, Ліз, перед ним блякне навіть колір бензоколонки. Думаєш, можна легко забути такий костюм?

Вона повільно похитала головою, і Харрі продовжував:

— Той, хто приїхав на машині посла, припаркувався в гаражі, подзвонив у бічні двері, і Кліпра відчинив, побачивши перед собою дуло пістолета. Відвідувач увійшов у будинок, зачинивши за собою двері, і чемно попросив Кліпру відкрити рот.

— Чемно?

— Я просто намагаюся трохи прикрасити цю історію. Можна?

Ліз стиснула губи й красномовно піднесла до них вказівний палець.

— Він всунув дуло йому в рот, наказав Кліпрі стиснути зуби й вистрілив, холодно й безжалісно. Куля пройшла навиліт і застрягла в стіні. Убивця витер кров, ну й… ти сама знаєш, як це робиться в подібних випадках.

Ліз кивнула, махнувши йому, щоб він продовжував.

— Коротше, убивця стер усі сліди. Потім він знайшов у багажнику посольської машини викрутку й виколупав нею кулю зі стіни.

— Звідки тобі це відомо?

— Я виявив вапно на підлозі в коридорі й дірку в стіні. Хлопці з технічного відділу підтвердили, що вапно те саме, що було на викрутці в багажнику.

— Що потім?

— Потім убивця знову вийшов до машини, пересунув тіло посла в багажнику й поклав викрутку на місце.

— Виходить, він уже вбив і посла?

— Про це пізніше. Убивця переодягся в костюм посла, потім зайшов у кабінет Кліпри, забрав там один із шанських ножів і ключі від заміського будинку. А ще він швиденько подзвонив із його апарата й забрав із собою плівку із записом телефонних розмов. А потім заштовхав тіло Кліпри все в той же багажник і близько восьмої години виїхав.