Розділ «10»

Вона повернулась і зібралася йти, та я торкнувся її ліктя й зупинив.

— Стривайте, — сказав я, — тепер моя черга запитати вас дещо.

— Що саме, Філіпе?

— Ви все ще ревнуєте до мене чи також весь час ревнували до іншого чоловіка?

Вона засміялася й подала мені руку, і в ту мить, коли вона стояла наді мною на сходах, образ її сповнився витонченістю, якої раніше я не помічав.

Її очі були такими великими в мерехтливім світлі свічки.

— Той жахливий хлопчисько, геть розбещений та манірний? — запитала вона. — Що ж, він зник учора, щойно ви увійшли до будуару тітки Фібі.

Раптом вона нахилилася та поцілувала мене в щоку.

— Ваш перший, — сказала вона, — і якщо вам не подобається, можете зробити вигляд, що він був не від мене, а від іншої жінки.

Вона підіймалася сходами нагору, і світло від свічки кидало на стіну тінь, темну й далеку.