Я обійняла його й поцілувала. У губи. Вперше.
* * *Люди проходять спеціальні курси й тренінги, навчаючись любити себе. Насамперед себе й бажано більше нікого. А як же інакше? Людина живе для себе любої, а якщо робить щось собі на шкоду, то це означає, що нею маніпулюють, її використовують, що треба прочистити їй голову і відкрити очі на правду. Батьки маніпулюють дітьми, чоловіки — дружинами, хворі — здоровими, й існує ціла наука про те, як нікого не любити. Бути вільними від маніпуляції. Бути собою.
Я стояла в промерзлому наскрізь підземному залі, і всі мої випадкові поцілунки в школі, на абітурі, на першому курсі виявилися просто дитячою грою. Я цілувала Сема вперше і востаннє. Це сьогодення... а майбутнього в мене не було.
Я відіпхнула його. Не сильно. Просто, щоб позначити, що — все. Я переступаю межу.
З кишені куфайки я вийняла скальпель, який заздалегідь туди поклала. І амулет, який чекав свого часу. Срібний кулон у вигляді ока, який колись мене був урятував, тепер мусив погубити.
Я різонула себе по руці не дивлячись і не відчула болю.
— Мамо, прости мене...
І пішла до порталу, тримаючи в одній руці амулет, а в другій — жменю крові, що текла з розсіченої долоні. Зараз я дізнаюся, що там, за порталом; я побачу Темний Світ зсередини, але краще про це не думати. Я врятую маму, я спокутую свою зраду, я впаду в крижане пекло... але про це не можна зараз думати. Залишилося просте — перекласти амулет з однієї руки в другу...
— Стій.
Сем виник межи мною і порталом, дуже близько від невидимої прірви. Лице його було серйозне.
— Стій, Дашо.
— Сем, пусти...
— Я не знаю, що ти робиш, але я тобі не дозволю це закінчити.
— Ти?!
— Не можна. Назад. Що ти робиш? Навіщо кров?
Він говорив і відтискав мене до стола, за яким сиділи охоронці. Стукіт кісточок припинився — вони більше не грали. Вони дивилися, завмерши, як статуї.
Мої пальці розтислися. Амулет упав на бетонну підлогу. Краплі крові падали поруч, за кілька сантиметрів, усе мимо, мимо...
— Що ти робиш, Дашо? Скажи мені! Що сталося? Скажи мені правду!
— Ти не можеш мені допомогти, Сем...
— Можу! Тільки скажи, що робити!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темний світ. Рівновага» автора Дяченки Марина та Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ тринадцятий Мама“ на сторінці 4. Приємного читання.