Розділ тринадцятий Мама

— У мене є питання, можна?

Інструктор кивнув.

— Моя мама житиме?

Він знову кивнув:

— Аварійний розрив зв’язку між Тінню й жертвою, транзакція анульована. Власне, як у випадку з Мішею. Твоя мама житиме до глибокої старості.

Я глибоко вдихнула й видихнула крізь зціплені зуби. Усе недарма. За мамине життя жодна ціна не буває надмірною.

— Останнє питання. Сем пам’ятає сьогоднішній ранок?

Інструктор помовчав.

— Він пам’ятає вчорашній вечір. До півночі приблизно. Але це не має жодного значення, бо ти скоро забудеш, хто такий Сем.

— Ми ще нічого не вирішили... — почав Гриша й затнувся. Ліза й Піпл обмінялися важкими поглядами. Льоша уткнувся у свій монітор.

— Ясно, — я встала. — Ну що ж. Дякую за увагу... Ви знаєте, де мене шукати.

І вийшла не обертаючись.