— Добре.
Він зупинився.
Я встав і трохи відійшов назад, щоб було більше місця.
— Є одне питання, Дене. Ти маєш якусь причину, з котрої розповідаєш мені це все до того, як інформація вийде на широкий загал. Що то за причина?
— Гаразд, — сказав Ден. — Я хочу, щоб… як її там… була зі мною в екіпажі, якщо я полечу на тримісному чи п’ятимісному кораблі.
— Клара Мойнлін.
— Неважливо. Вона добре себе поводить, не займає багато місця, вміє… ну вміє знаходити спільну мову з іншими краще за мене. Іноді мені важко спілкуватися з людьми, — пояснив він. — Це, звичайно, якщо трапиться тримісний чи п’ятимісний корабель. Не важить. Якщо буде одномісний, то я візьму його. Проте якщо не буде одномісного корабля з гарними налаштуваннями, мені потрібен хтось надійний — той, хто не буде допікати мені, розбирається в усьому, може керувати кораблем, і квит. Ти теж можеш полетіти з нами, якщо схочеш.
Коли я повернувся до своєї кімнати й уже почав був розпаковувати речі, завітав Шикі. Він був радий бачити мене.
— Співчуваю, що політ виявився невдалим, — сказав він якомога більш ніжно й душевно. — Зле, що з твоїм другом Семом таке трапилося.
Шикі приніс мені флягу з чаєм, а потім усівся на скриньці навпроти мого гамака, як і того разу, коли ми познайомилися.
У моїй голові крутились о`брази принад, про які почув від Дена. Я не міг не говорити про це, тож розповів Шикі геть усе.
Шикі слухав, мов дитина, котрій розповідають казку; його очі сяяли.
— Як цікаво, — мовив він. — Я чув такі плітки, що скоро буде новий брифінг для всіх. Тільки подумати, можна літати, не лякаючись смерті чи…
Шикі затнувся, махаючи своїми крильцями.
— Це не зовсім так, Шикі, — сказав я.
— Звісно. Та це вже краще. Думаю, ти погодишся?
Він знову затнувся, чекаючи, поки я сьорбну того японського чаю, практично без запаху.
— Робе, — промовив Шикі, — якщо ти вирушиш у такий політ і тобі потрібен напарник… Так, у посадковому модулі з мене користі не буде. Але на орбіті стану в пригоді.
— Шикі, я про це знаю, — я намагався бути тактовним. — А чи знає Корпорація?
— Вони можуть відрядити мене у складі команди в такий рейс, який ніхто не захоче брати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брама» автора Фредерік Пол на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 20“ на сторінці 5. Приємного читання.