У кімнаті для брифінгу було з десяток проспекторів. Більшість із них я знав: Сесс Форенд, Шикі, Мєчніков та ще кілька, з якими я колись пив або спав. Емма ще не з’явилась і мені пощастило перехопити її, тільки-но вона зайшла.
— Я хочу полетіти у рейс, — сказав я.
Емма здивовано глянула на мене.
— Ти? Я гадала, що… — Вона затнулась, так і не висловивши свою думку.
Я додав:
— Я маю таке саме право летіти, як і Мєчніков!
— Та хай тобі дідько, твоя репутація не така гарна, як його.
Емма пильно глянула на мене, а потім сказала:
— Ну, Броудгеде, якщо хочеш, я тобі розповім, у чому річ. Це особливий рейс, почасти через тебе. Твоя помилка виявилася досить цікавою. Я зараз не про знищення зорельота; то дурниця, за яку ти заплатиш, якщо є справедливість у світі. Втім, тупа удача — це майже так само добре, як і розумна голова.
— Ти отримала звіт із Брами-2? — припустив я.
Емма похитала головою.
— Ще ні. Але це не має значення. Ми ретельно внесли дані про твій рейс у програму й дістали цікаві збіги. Налаштування курсу, які привели тебе до Брами-2… О Господи, зайди, — попросила вона. — Принаймні можеш залишитися на брифінг. Зараз усе поясню, а там — побачимо.
Емма схопила мене за лікоть і заштовхнула до кімнати, в якій ми колись відвідували заняття (як давно це було! Здавалося, минула ціла вічність). Я сів між Сессом та Шикі, чекаючи, що скаже Емма.
— Більшість із вас, — почала вона, — прийшли сюди на запрошення, за винятком кількох чоловік. Один з них — наш відомий друг пан Броудгед. Як усі ми знаємо, він умудрився знищити корабель біля Брами-2. Згідно з правилами, Броудгеда має бути покарано найсуворіше. Однак до того, як він це зробив, випадково відкрилися деякі цікаві речі. Його кольори курсу для Брами-2 були досить незвичайними, а коли комп’ютер порівняв їх, то ми дістали принципово новий метод налаштування курсу. Тепер зрозуміло, що лише п’ять налаштувань відіграють роль для пункту призначення — ті п’ять, які збігаються зі стандартними налаштуваннями для Брами-2, і нові налаштування, що їх увів Броудгед. Ми нічого не знаємо про інші налаштування, але довідаємось.
Емма відкинулася назад і схрестила руки.
— Це багатоцільовий рейс, — сказала вона. — І будуть нові завдання. Для початку, ми відправимо два кораблі в той самий пункт.
Сесс підніс руку:
— Навіщо?
— Ну, по-перше, щоб упевнитися, що це дійсно той самий курс. Ми трохи змінимо некритичні налаштування… тобто ті, що, на нашу думку, є некритичними. Почнемо з двох кораблів, які будуть запущені з розбіжністю у тридцять секунд. Тепер, коли ми знаємо, що робимо, це означає, що відстань між кораблями буде дорівнювати тій, яку Брама проходить за тридцять секунд.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брама» автора Фредерік Пол на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 26“ на сторінці 1. Приємного читання.