Розділ 22

Того вечора я повернувся до своєї кімнати, проте довго не міг заснути; рано-вранці Шикі розбудив мене і розповів, що відбувається. Вижили лише три проспектори й оголошено їхню базову винагороду: сімнадцять мільйонів п’ятьсот п’ятдесят тисяч доларів без урахування відсотків.

Я враз прокинувся:

— За що? — запитав я нетерпляче.

Шикі відповів:

— За двадцять три кілограми артефактів. Гадають, що це ремкомплект, скоріш за все для корабля, оскільки його знайшли в посадковому модулі на поверхні планети. Та принаймні це якісь інструменти…

— Інструменти.

Я встав, розпрощався з Шикі й побрів униз тунелем до загального душу, думаючи про інструменти. Це багато означало: можливість відкрити механізм двигуна зорельотів гічі без вибуху, змогу дізнатися принцип дії двигуна і спосіб побудувати такий самотужки. Інструменти могли означати практично все, а конкретно — сімнадцять мільйонів п’ятсот п’ятдесят тисяч доларів готівкою без урахування відсотків, поділені на трьох.

Одна з таких частин могла би бути моєю.

ПРО НЕЙТРОННІ ЗІРКИ

Д-р Азменіон. Тепер у нас є зірка, яка використала все своє пальне і починає згасати, тобто вона починає стискатися. Ось так це відбувається: об’єкт із масою та об’ємом як у Сонця стискається до кульки діаметром приблизно в десять кілометрів. Вона дуже щільна. Якби, Сьюзі, твій ніс складався з матеріалу нейтронної зірки, він важив би більше, аніж уся Брама.

Питання. Може, більше, ніж ви, Юрію?

Д-р Азменіон. Ніяких жартів під час заняття. Викладачі — доволі вразливий народ. Утім, добре. Результати ретельних досліджень нейтронної зірки коштуватимуть чимало, але я не раджу висаджувати туди посадковий модуль. Навіть у повністю броньованому п’ятимісному кораблі не слід підлітати ближче, аніж на десяту астрономічної одиниці. І будьте обережні: ви можете наблизитись, але гравітаційний зсув може виявитися небезпечним. Бачите, це фактично точковий випромінювач. Там найвищий гравітаційний градієнт, якщо не брати до уваги чорні діри. Крий Боже опинитися коло такої.

Тяжко викинути з голови таку цифру, як 5 850 000 доларів (без урахування відсотків), коли міркуєш ось над чим: якби був розсудливіший у виборі подружок, то вже мав би цю суму у власній кишені, вважай, шість мільйонів доларів. У своєму віці й при такому стані здоров’я я міг би купити Повну Медицину за половину тієї суми. Це включало обстеження, лікування, пересадку тканин та органів упродовж цілого життя і дозволяло прожити, як мінімум, на 50 років довше. На інші три мільйони я міг придбати кілька будинків, зробити кар’єру викладача (успішний проспектор був би поза конкуренцією), стабільний дохід від реклами на п’єзобаченні. А ще жінки, їжа, машини, подорожі, жінки, слава, жінки… Знову ж таки, ще були б відсотки. Їх да­вали за що завгодно залежно від того, що науковці зможуть зробити за допомогою тих інструментів. Знахідка Шері сягала мети, з якою побудовано Браму. Це був саме той журавель у небі.

Через годину я дістався шпиталю, пройшовши три сегменти тунелю та спустившись на п’ять рівнів по ліфтовій шахті. Я постійно змінював думку і повертався.

Коли я нарешті позбувся заздрощів (чи, принаймні, поховав їх там, де вони не мусили проявитися) і підійшов до реєстратури, Шері усе ще спала.

— Можеш увійти, — сказав медбрат у палаті.

— Я не хочу її будити.

— Гадаю, в тебе й не вийде, — сказав він. — І, звичайно, пробувати теж не слід. Але відвідування дозволені.

Вона лежала на нижньому з трьох ліжок у дванадцятимісній палаті. Три-чотири ліжка були зайняті, два — запнуті ізоляційними завісками з молочного пластику, крізь які можна було помітити лише невиразні контури. Я не знав, хто там був. Шері мирно відпочивала із заплющеними очима, поклавши руку під голову, а своє велике підборіддя з ямкою — на зап’ясток. Її напарники лежали у цій-таки палаті: перший спав, а другий сидів під голограмою кілець Сатурна. Я бачив його кілька разів. Здається, він десь із Куби чи з Венесуели або щось на кшталт того араба з Нью-Джерсі. Єдине, що я пам’ятав: його звали Менні. Ми трохи погомоніли і він пообіцяв, що скаже Шері, що я приходив. Я залишив палату і подався випити філіжанку кави у буфеті, роздумуючи над їхнім польотом.