Розділ 28

Брама

«По нірках, де гічі ховалися, по нірках погаслих зірок, у тунелях ентузіасти каталися, шукаючи їх помилок…» Чорт забирай, це був ніби табір для скаутів: ми співали і веселилися упродовж дев’ятнадцяти днів після повороту. То була найкраща мить у моєму житті. Частково це було звільнення від страху; досягши пункту розвороту, ми зітхнули з полегкістю (як і всі в таких випадках). Почасти це зумовлено тим, що перша частина мандрів­ки була досить напруженою. Мєчніков здебільшого трахався зі своїми двома хлопцями, а Сьюзі на борту проявляла до мене набагато менше цікавості, аніж у Брамі, коли її відпускали на одну ніч. А основною причиною для радості було те, що наближався момент зустрічі з Кларою. Денні А. допомагав мені обробляти цифри — він читав курси у Брамі. Денні міг помилятись, але кращого варіанту не було, тому доводилося вірити йому на слово: він розрахував, що з моменту повороту минуло триста світлових років. Це приблизне число, але досить точне. Корабель, на якому була Клара, чимраз віддалявся від нас упродовж усього­ шляху до пункту повороту. Наразі ми летіли зі швидкістю, яка перевищувала десять світлових років на день (принаймні, так стверджував Денні).

Оголошення

ЗАПРОШУЄМО ВСІХ, хто грає на клавесині, на груповий секс. Шукаємо чотирьох проспекторів з однаковими інтересами для створення групи. Запитувати Джеррімена. Тел.: 78-109.

ТУНЕЛЬНИЙ РОЗПРОДАЖ. Продаю голографічні диски, одяг, секс-іграшки, книжки та ін. Рівень «Крихітка», 12-й тунель, запитати ДеВітторіо. Початок — 11:00, кінець — аж поки все не буде продано.

ШУКАЄМО десятого для міньяну[10] за Абрамом Р. Сорчуком, якого визнано мертвим. Також шукаємо дев’ятого, восьмого та сьомого. Конче треба. Тел.: 87-103.

Перший п’ятимісний корабель запущено на тридцять секунд раніше, аніж наш. Тому тут проста арифметика — на один світловий день: 3 × 108 см/с × 60 с × 60 хв. × 24 год. Коли ми досягли пункту розвороту, Клара випередила нас на добрих сімнадцять із половиною мільярдів кілометрів. Це здавалося дуже далеко й насправді так і було. Однак після повороту ми ставали все ближчими й у два кораблі летіли тією дивною норою, яку гічі пробурили для нас. Я відчував, як ми наздоганяємо її корабель; іноді мені здавалося, що я чую її парфуми.

Коли я сказав щось таке Денні, він якось дивно подивився на мене.

— Ти взагалі знаєш, що таке сімнадцять із половиною мільярдів кілометрів? У цю відстань між ними й нами можна втиснути цілу Сонячну систему. Задля точного прикладу: довжина великої вісі орбіти Плутона становить тридцять дев’ять астрономічних одиниць із гаком.

Я засміявся, трохи збентежений:

— Це просто моє уявлення.

— Раджу лягти спати, — сказав він, — і нехай тобі насниться гарний сон про це.

Денні знав про мої почуття до Клари; весь екіпаж знав, навіть Мєчніков і Сьюзі. Можливо, це теж був виплід моєї уяви, але я гадав, що вони бажають нам щастя. Ми усі бажали щастя ­одне одному, будуючи докладні плани, що робитимемо з нашими бонусами. Для нас із Кларою мільйон доларів було кругленькою сумою. Мабуть, цього не вистачить на Повну Медицину, якщо ми схочемо залишити щось на розваги. Та цього, принаймні, достатньо для Основної Медицини, що забезпечить гарне здоров’я, захист від тяжких хвороб на наступні тридцять-сорок років. Ми можемо добре жити на те, що лишиться: подорожувати, завести дітей і поселитися в гарному будинку у пристойному районі… стоп. Де жити? Точно не на харчових шахтах, як раніше. Можливо, навіть не на Землі. А раптом Клара зажадає повернутися на Венеру? Я не уявляв життя тунельного щура. Але я також не уявляв життя з Кларою в Далласі чи Нью-Йорку. Мої мрії сягали далеко за межі реального. «Звичайно, — міркував я, — якщо ми знайдемо щось цінне, то нещасний мільйон доларів кожному — це тільки початок. Ми зможемо жити будь-де, а також придбати Повну Медицину з трансплантантами, які дозволять нам залишатися молодими, здоровими, гарними, сильними в сексуальному плані й…

— Тобі дійсно треба поспати, — сказав Денні А., який сидів поруч, — ти так кидаєшся туди й сюди, що може бути лихо.

Проте я не хотів спати. Я був голодний, і на це були всі причини. Упродовж дев’ятнадцяти днів ми практикували харчову дисципліну. Так роблять усі проспектори в першій половині мандрів до пункту призначення. Коли ви досягаєте пункту повороту, то знаєте, скільки можна їсти до кінця подорожі. Тому багато проспекторів повертаються огрядними. Я виліз із посадкового модуля, де спали Сьюзі та обидва Денні, і зрозумів, чому саме зголоднів: Мєчніков готував собі рагу.

— Вистачить на двох?

Він задумливо подивився на мене:

— Гадаю, що так.

Ден відсунув герметичну кришку, заглянув всередину, вичавив іще 100 см3 суміші з парової пастки і сказав:

— Ще десять хвилин. Спочатку я збираюся випити.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брама» автора Фредерік Пол на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 28“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи