Розділ 18

Ми увійшли до звичного простору й відчули, що двигуни посадкового модуля увімкнулися. Корабель перекрутивсь, і на оглядовому екрані повільно з’явилася Брама — куляста грушоподібна грудка деревного вугілля, що світилися блакитним кольором. Четверо з нас просто сиділи і чекали близько години, поки не відчули скрегітливий струс: це означало, що ми приземлилися.

Клара зітхнула. Гем почав повільно відстібатися від свого гамака. Дред незмигно вдивлявся в оглядовий екран, хоча там не було нічого цікавішого за Сиріус чи Оріон. Коли я спостерігав за трьома іншими проспекторами у капсулі, мені здалося, що членам абордажної команди буде неприємно на нас дивитися, так само як і мені колись давно (я тоді ще був новачком) було гидко дивитися на проспекторів, котрі повернулися до Брами — моторошне видовище. Я злегка торкнувся свого носа. Він дуже болів і смердів. Я не міг від цього нікуди подітись, оскільки цей сморід був усередині.

Ми почули, як відчинилися шлюзи, і до корабля зайшли члени абордажної команди. Ми почули їхні вражені голоси, коли вони промовили кілька фраз двома-трьома мовами, побачивши Сема Кагане на тому місці, куди ми поклали його в посадковому модулі. Клара ворухнулася.

— Також можна забирати, — промурмотіла вона сама до себе і пішла до шлюзу, який знову розташувався вище.

ПРО КАРЛИКИ ТА ГІГАНТИ

Д-р Азменіон. Напевно, всі ви знаєте, який вигляд має діаграма Герцшпрунґа-Рассела. Якщо опинитесь у кулястому скупченні чи в іншому місці, де є компактна зоряна маса, варто намалювати діаграму Г-Р для такої маси. Також звертайте увагу на незвичайні спектральні класи. За зірки класу F, G чи S ви не отримаєте жодної копійчини: у нас є які завгодно дані про них. Але якщо опинитеся на орбіті білого карлика чи дуже зрілого червоного гіганта, зробіть стільки знімків, скільки можливо. Також варто дослідити зірки O та B, навіть якщо вони не є головними. Утім, якщо так сталося, що ви втрапили на низьку орбіту гарної яскравої зірки класу О на броньованому п’ятимісному кораблі, то ви маєте одержати не менше від кількох тисяч, за умови що повернетеся з даними.

Питання. Чому?

Д-р Азменіон. Що?

Питання. Чому премію можна отримати лише, якщо полетіти на броньованому п’ятимісному кораблі?

Д-р Азменіон. А. Тому що в іншому разі ви не повернетеся.

Один із членів екіпажу висунув голову у шлюз і сказав:

— О, ви досі живі. Бо ми вже почали хвилюватися.

Потім він ретельніше оглянув нас і більше нічого не сказав. Мандри були досить виснажливими, особливо упродовж останніх двох тижнів. Ми вилазили один по одному повз те місце, де Сем Кагане досі висів у своїй імпровізованій гамівній сорочці, яку Дред зробив для нього з верхньої частини скафандра. Навколо нього кружляли його екскременти й недоїдки. Сем дивився на нас спокійним безтямним поглядом. Двоє членів екіпажу розв’язували його і готувалися витягти з посадкового модуля. Дякувати Богу, він нічого не сказав.

— Робе, Кларо, привіт. — Це був бразилець Френсі Херейра, член наряду. — Невдала подорож?

— Та… — сказав я, — принаймні ми повернулися. Проте Кагане в поганому стані. І ми повернулися ні з чим.

Френсі співчутливо кивнув і промовив щось до венеріанки — членкині наряду — низенької огрядної жінки з темними очима — мовою, яку я прийняв за іспанську. Вона поплескала мене по плечу і відвела до маленької кабінки, де знаками наказала роздягтись. Я завжди думав, що чоловіки обшукують чоловіків, а жінки — жінок, але, якщо (коли) вже на те пішло, це не грало великої ролі. Вона передивилася кожен шов мого одягу, візуально й за допомогою дозиметра, потім перевірила мої пахви і запхала щось до мого анального отвору. Жінка широко роззявила рота. Це мало означати, щоб я відкрив свого, вона зазирнула всередину і потім відійшла назад, затуливши обличчя рукою.

— Твій ніс сільно смєрдіт, — промовила вона. — Щто трапілось?

— Мене вдарили, — відповів я. — Той хлопець, Сем Кагане. Він збожеволів: хотів змінити налаштування.

Жінка із сумнівом кивнула й оглянула мого носа в тому місці, де я заткнув його ваткою. Вона злегка торкнулася ніздрі одним пальцем.