Розділ «3. ТЕРИТОРІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ»

3.1. Простір, територія в географії

Терміни простір і територія географи вживають, часто наповнюючи їх однаковим змістом. У Географічному енциклопедичному словнику поняття географічного простору визначається шляхом перенесення терміна "простір" з філософії в географію, але з урахуванням особливостей Землі як планети: геопростір - форма існування географічних об'єктів і явищ у межах географічної оболонки.

У філософії "простір" - це універсальна форма буття, невіддільна від матерії і часу; це абстрактне поняття, що виражає існування взаємозв'язку між речами, а також порядок їхнього розміщення одна відносно одної. І в географії простір слід розуміти як філософську концептуальну категорію, як об'єктивну, загальну і пізнавальну форму існування географічних об'єктів. Виділяють фізичний, біологічний, соціальний та соціально-психологічний типи простору, які пов'язані з тими чи іншими сторонами буття.

Учені-географи класифікують простір за різними критеріями. Зокрема, польський географ С.Лещицький запропонував виділяти такі види простору в географії:

- геодезичний простір, який визначається розмірами і формою земної кулі (геоїдом);

- фізико-географічний простір, на відміну від геодезичного, диференційовано на сушу, океани, моря, які, своєю чергою, поділяються у фізико-хіміко-біологічному відношенні;

- соціально-економічний простір - це територія, на якій живе і діє людина, де зосереджені всі поселення. За розмірами він поступається фізико-географічному простору, особливо через те, що великі площі займає світовий океан. Проте людство значно просунулося в його господарському освоєнні.

Поняття соціально-економічного простору є відносним. Воно характеризує локалізацію і просторову розчленованість людської діяльності та її результатів. Зв'язок цього простору з часом здійснюється через людську діяльність. У процесі історичного розвитку соціально-економічний простір "стискається" у зв'язку з прогресом комунікацій, а час "ущільнюється" за рахунок його насичення діяльністю.

Поняття "стискання географічного простору" означає відносне зменшення масштабів земної поверхні внаслідок прогресу на транспорті й у засобах зв'язку. М. Сорокін наводить такі приклади. У 1492 р. Христофор Колумб подолав відстань між портом Палос (Іспанія) і островом Сан-Сальвадор (Багамські острови) за 70 днів, у 1838 р. колісний пароплав "Грейт Вестерн" перетнув Атлантику за 15 днів, через пів століття гвинтове судно "Сіті оф Парис" подолало шлях з Ліверпуля до Нью-Йорка за 6 днів, у 1927 р. Чарльз Ліндберг здійснив переліт з Нью-Йорка до Парижа на одномоторному гвинтовому літаку за 33,5 години, а в наш час надзвуковий реактивний авіалайнер "Конкорд" долає цей же шлях всього за 3,3 години. Незважаючи на те що, маршрути трохи не збігаються, різниця у відстанях не є настільки великою, і нею можна знехтувати, доходимо висновку, що за 500 років тимчасові витрати на подолання Атлантики скоротилися більше ніж у п'ятсот разів.

Поняття території відрізняється від поняття простору своєю конкретністю, окресленістю певними координатами.

Термін "територія" вживається для позначення земної суші; частини земної суші, яка характеризується певною єдністю, зокрема природною чи суспільною. Деякі види територій (природно-географічних чи суспільно-географічних типів) майже повністю просторово збігаються. Наприклад, територія держави Великобританія майже повністю просторово збігається з відповідними островами.

Поняття "територія" (з лат. territorium, від terra - земля, країна) визначається як обмежена частина твердої поверхні земної суші з властивими для неї природними, а також створеними внаслідок людської діяльності (антропогенними) властивостями і ресурсами. Вона характеризується такими параметрами:

- протяжністю (площею);

- особливостями географічного положення;

- визначеним типом (типами) природного ландшафту;

- ступенем господарського освоєння;

- здатністю виконувати роль "просторової основи діяльності суспільства".

Усі ці властивості території, у межах якої знаходяться об'єкти і відбувається взаємодія між ними, суттєво впливають на об'єкти і взаємодію. Зокрема, місцезнаходження об'єкта є фактором його індивідуалізації, тобто специфічних особливостей, якими об'єкт відрізняється від інших об'єктів. Іншими словами, місцезнаходження модифікує й об'єкти, і процеси.

Властивості території - це особливості, які відрізняють їх від сусідніх чи просторово віддалених частин земної поверхні. Виокремлюють природні та суспільні властивості території. До природних належать природні умови; характерні ознаки природного довкілля; природні ресурси, зокрема відновлювані та невідновлювані. До суспільних належать ємність території (її здатність вміщувати деяку кількість об'єктів певного виду - поселенських, промислових, сільськогосподарських, рекреаційних тощо) і освоєність (ступінь залучення у суспільне виробництво й інтенсивність зміни природних властивостей під впливом людської діяльності, насиченість території видами та об'єктами господарської діяльності), а також демографічні, соціальні та економічні властивості.