Розділ «ПОРТУГАЛІЯ»

Площа - 92 365 км2 Населення - 10,6 млн осіб Столиця - Лісабон (678 тис. осіб)

Загальні відомості

Історичні особливості розвитку

До середніх віків історія Португалії невіддільна від історії Іспанії. У

11 столітті до н.е. територія сучасної Португалії стала частиною римської провінції Лузітанія. У V столітті н.е. контроль над регіоном перейшов до вестготів, а у VIII столітті - до маврів. У 997 році територію між річками Дору і Мінхо (північ Португалії) відвоював у маврів король Леона Бермудо II. У 1064 р. король Кастилії і Леона Фердінанд 1 захопив територію до сучасної Коїмбри. Відвойовані у маврів території були поділені. У 1093 році як вдячність за допомогу у війні з маврами король Альфонсо 1 подарував Генріху Бургундському титул графа Португальського. У 1139 році Португалія стала незалежним від Іспанії королівством.

Після смерті короля Альфонсо Генріх відмовився визнати владу Кас-тільського королівства, почавши війну. У 1143 син Генріха Альфонсо Ен-рікес був проголошений португальськими рицарями королем Португалії Альфонсо 1. У 1179 році Папа римський визнав незалежність Португалії.

Протягом подальших двох століть португальські королі вели війни з маврами, які зрештою закінчилися вигнанням останніх з країни.

У ХV-ХVІ століттях Лісабон за розкішшю перевершував всі європейські столиці. Близько 2 тисяч кораблів з коштовностями, шовком, прянощами і чорними невільниками щорічно входили в гирло річки Тежу.

Це був час не тільки небаченої розкоші та успіхів в усіх галузях, це був час великих мореплавців і великих відкриттів. Насамперед, у 1418 і 1427 роках в Атлантичному океані були відкриті Мадейра та Азорські острови і приєднані до Португалії. Також відкриті острови Зеленого Мису.

Упродовж ХУ ст. Відбуваються декілька хрестових походів і географічних відкриттів, кульмінацією стало відкриття океанського шляху в Індію (1497-1499). Васко да Гама обігнув мис Доброї Надії, що в подальшому допомогло португальцям дістатися східного узбережжя Африки та Індії. Була відкрита Бразилія. У ХV ст. Португалія була провідною морською державою Європи, а в наступному сторіччі першою з європейських країн створила величезну імперію із заморськими володіннями в Південній Америці, Африці, Індії і Вест-Індії. Минуло вже понад 500 років відтоді, як португальські мореплавці перетнули океани в пошуках нових континентів, а нація як і раніше пишається славою своїх великих першовідкривачів. Сліди могутньої морської імперії можна зустріти не тільки в самій Португалії, але й в абсолютно різних кутках світу: у Африці, Індії, Індонезії, Китаї, на Близькому Сході і у Південній Америці.

У XVII столітті король Жуан IV, вигнавши з Бразилії голландців, встановив повне панування Португалії у цьому регіоні.

Як це трапляється рано чи пізно з будь-якими імперіями, колоніальна Португалія розсипалася як картковий будиночок. Парадоксально, але незліченні багатства призвели до розорення країни, а відплив населення в колонії виявився фатальним для порівняно невеликої держави. На 60 років Португалія потрапляє під владу іспанської корони, втрачає найважливіші колонії і торговельні шляхи.

Державну самостійність Португалії відновлено в 1640 році за політичної підтримки Англії і фінансової підтримки з Бразилії. У другій половині ХУІІ ст. відновлюється Португальська монархія. З 1826 по 1910 роки в країні панує конституційна монархія.

На початку XX століття в Португалії почав діяти республіканський рух. Після революції 1910 долі Португалію було проголошено республікою.

У 1932 році міністр економіки Антоніо Салазар здійснює державний переворот і встановлює в країні профашистську диктатуру. До 1974 року в країні панує диктатура Салазара. Встановлений жорсткий порядок рятує економіку країни, але призводить до повної ізоляції Португалії від Європи і всього світу.

25 квітня 1974 році в країні відбулася революція "червоних гвоздик", в результаті якої скинуто півстолітню диктатуру Салазара, яка існувала з 1926 року, до влади прийшов уряд, що почав широкі демократичні реформи. Португалія дає незалежність своїм Африканським колоніям і втрачає свою колонію в Азії внаслідок вторгнення Індонезії (Португальський Тімор).

1 січня 1986 року Португалію прийнято в Європейський Союз, цього ж року Маріо Суареш був обраний першим за 60 років цивільним президентом. У 1999 році повернено незалежність останній з колоній (Макао).

Після вступу в ЄС, у основному завдяки субсидіям, економіка Португалії розвивається досить швидко. Будуються сучасні дорогі та автомагістралі, здійснюється планомірне оновлення житлового фонду. З 1 січня 2002 року країна ввійшла в зону єдиної європейської валюти - євро.

Населення