Розділ «СЛОВАЧЧИНА»

Площа - 49 035 км2

Населення - 5,4 млн осіб

Столиця - Братислава (450 тис.осіб)

Загальні відомості

Державний устрій та форма правління

За політичним ладом Словаччина є парламентською республікою. Глава держави - президент, що обирається громадянами країни в результаті прямих виборів таємним голосуванням терміном на п'ять років. Президент країни - Іван Гашпарович (з 18 квітня 2004 р.)..

Законодавча влада належить однопалатному парламенту - Народній Раді, до якої входять 150 депутатів. Вона обирається на чотири роки. Вибори проводяться за пропорційною системою.

Вищим органом виконавчої влади Словаччини є уряд, очолюваний головою (прем'єр-міністром), до його складу входять заступники голови й міністри; призначає й відзиває уряд президент країни. Крім прем'єра всіх інших членів уряду президент призначає й відзиває за пропозицією глави кабінету. За підсумками останніх парламентських виборів головою уряду став лідер словацьких соціалістів прем'єр-міністр Роберто Фіцо (з 4 липня 2006 р.).

В адміністративно-територіальному устрої країни виділяються три рівні: вищий - краї, середній - окреси, нижчий - окремі поселення. Словаччина за формою устрою - унітарна країна. Вищий рівень утворюють вісім країв: Бансько-Бистрицький, Братиславський, Жилінський, Кошицький, Нітранський, Пряшівський, Тренчинський, Трнавський. З Україною межують Пряшівський та Кошицький краї. Краї поділяються на 79 окресів. Найбільшу кількість окресів - по 13 мають Бансько-Бистриць-кий та Пряшівський краї, найменшу - по 7 Нітранський та Трнавський краї. Специфіка устрою країни полягає в тому, що Братислава поділяється на п'ять внутрішньоміських окресів, а Кошице - на чотири. Сучасний адміністративно-територіальний устрій введений у 1996 р.

Історичні особливості розвитку

Населення

Упродовж XX ст. чисельність населення країни змінювалась. У 1922 р. воно становило 3,1 млн осіб, в 1938 р. - зросло до 3,7 млн осіб і через дев'ять років максимально зменшилось до 3,4 млн осіб. На час здобуття незалежності у 1993 р. населення Словаччини становило 5,3 млн осіб і у 1999 р. досягло 5,4 млн осіб. Найбільшими за чисельністю населення є Пряшівський (769 тис. осіб) та Кошицький (756 тис. осіб) краї. Найменшим (548 тис. осіб) - Трнавський край.

Природний приріст населення країни зменшився з 6,1% у 1987 р. до 1,3% в 1997 р. та до 0,7% в 2004 р. Народжуваність становила 11,1%, смертність 9,8%.у 1997 р. . а у 2004 р. ці показники становили відповідно 10,0% та 9,3%. У чотирьох краях природний приріст є позитивним (в Пряшівському краї максимальний +5,4%) і в чотирьох негативним (найбільш від'ємний у Нітранському краї -1,5%).

У 1995 р. до Словаччини іммігрувало 3055 осіб, емігрувало з країни 213 осіб. Таким чином механічний приріст склав 2842 особи. Країнами найбільшої імміграції в Словаччину були західні та східні сусіди, Чехія

- 1497 осіб та Україна - 393 особи. Найбільша еміграція з Словаччини до Чехії - 108 осіб. Це пов'язано, очевидно, з тим, що до 1993 р. Словаччина і Чехія становили одну державу.

У 1990-х роках частка жінок становила 51%. На 1000 чоловіків припадає 1054 жінки. Середня тривалість життя чоловіків - 69 років, жінок

- 77 років. За відношенням до сім'ї є відмінності у структурі між статями. У чоловіків 47% неодружених, 48% одружених, 3% розлучених і 2% вдівців. У заміжніх жінок менше - 38%, незаміжніх та розлучених приблизно така ж частка, відповідно 46 і 4% і вдів суттєво більше - 12%.

З 1950 р. і до 1997 р. питома вага населення допрацездатного віку у всьому населенні дуже зменшилась - з 29 до 21%. Працездатного віку - відповідно 59 і 61%. Суттєво зросла частка населення післяпрацездатного віку - з 12 до 18%. Така ситуація негативно впливає на розвиток економіки Словаччини. Економічно активне населення становить 48,2%. Рівень безробіття високий - 12,5%. Найвищий він у Пряшівському (17,8%) та Кошицькому краях (17,1%). Найнижчий - у Братиславському (4,1%) та Тренчинському краях (8,3%).

Розселення населення. Всіх поселень у Словаччині 2865. З них 2 (0,1%) людністю більше 100 тис. осіб, 9 (0,3%) людністю 50000-100000 осіб, 61 (2,1%) людністю 10000-50000 осіб, 50 (1,7%) людністю 500010000 осіб і 2 743 (95,8%) людністю менше 5000 осіб. Найбільше населення (33,2%) проживає у поселеннях людністю менше 5000 осіб, а також (24,9%) у поселеннях (містах) людністю 10000-50000 осіб. Приблизно порівну (12,8% і 12,3%) у поселеннях (містах) людністю відповідно більше 100000 осіб та 50000-100000 осіб. Найменше (6,8%) - у поселеннях (містах) людністю 5000-10000 осіб.