Розділ «4. ГЕОГРАФІЧНЕПОЛОЖЕН НЯ КРАЇНИ»

4.1. Визначення поняття географічного положення

Географічне положення держави - це розміщення території, країни відносно інших об'єктів, територій, акваторій, країн.

Географічне положення - одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії. Поняття "географічне положення", відоме у науці ще з ХУІІІ ст., особливе застосування знайшло в антропогеографії кінця ХІХ ст., коли німецький учений Ф.Ратцель почав застосовувати його для до характеристики позиційних властивостей країни.

За умов глобалізації теорія географічного положення набуває статусу міждисциплінарної теорії, оскільки дає змогу бачити світ у всій його розмаїтості, зумовленій багатьма регіональними, державними і локальними особливостями.

Соціально-економічний простір є неоднорідним. Об'єкти просторово не збігаються з умовами, необхідними для їхнього існування в системі. Властивості соціально-економічного простору, які розкривають просторову розбіжність досліджуваного об'єкта і необхідних умов його існування (функціонування і розвитку), можуть бути визначені як географічне положення об'єкта.

Зовнішнє середовище через свої складові активно впливає на об'єкт, географічне положення якого визначається. Так само й сам об'єкт впливає на власне оточення.

В основі поняття "географічне положення" лежить категорія "відношення". Згідно з М. Баранським, економіко-географічне положення є відношенням будь-якого місця, району чи міста до об'єктів, які лежать поза ним та мають для нього те чи інше економічне значення.

Основна ідея географічного положення як поняття полягає в розкритті територіального відношення:

- у фізико-географічному положенні - це відношення в географічній координатній сітці, в реальному фізико-географічному просторі з його природними зонами, областями, орографією, розподілом суші і моря тощо;

- в економіко-географічному положенні - це відношення до економічно значущих об'єктів;

- в соціально-географічному положенні - до соціально значущих об'єктів.

- у політико-географічному положенні - до політичних реалей. Методично це означає фіксацію і прогнозування військових, міжнародних політичних, геоекономічних, екологічних і культурологічних силових полів;

- в еколого-географічному положенні - до екологічно значущих об'єктів, зокрема до країн і регіонів, що визначають екологічну ситуацію, чи до країн і регіонів, на екологічний стан яких може впливати дана країна.

Одним із кількісних показників географічного положення є географічні координати об'єкта.

Для уточнення змісту поняття географічного положення варто наголосити на суттєвій розбіжності між географічним положенням і місцезнаходженням. Характеризуючи географічне положення, необхідно відповісти на запитання: відносно чого? Місцезнаходження об'єкта має інший зміст, який полягає у відповіді на запитання: де і частиною чого є? Отже, місцезнаходження розкриває локалізацію чи приналежність, тоді як положення відображає відносини в системі. З методологічної точки зору ці поняття слід розмежовувати.

Отже, вивчаючи географічне положення, слід з'ясувати, які об'єкти знаходяться поза межами об'єкта, а які всередині. Іншими словами, географічне положення характеризується взаємовідношенням об'єкта з його зовнішнім середовищем.

Категорія "відношення", хоч і становить сутність географічного положення, саме вона створює основні методичні труднощі при його вивченні.

При вивченні географічного положення необхідно відштовхуватися від результатів впливу географічного положення на розвиток об'єкта. Ситуацію ускладнює те, що на зв'язки (економічні і позаекономічні) об'єкта впливає не тільки географічне положення.

Аналізуючи проблему, дослідник "зважує" реальні і потенційні відношення: реальні виявляє емпіричним шляхом, а серед потенційних виділяє ті, котрі можуть бути реалізовані (реально можливі зв'язки). Проте дослідник повинен встановлювати і теоретично можливі зв'язки. Таким чином, при аналізі географічного положення під відношеннями не можна розуміти тільки фактичні економічні та інші зв'язки. Повне і всебічне вивчення географічного положення передбачає врахування реальних, потенційних і теоретично можливих зв'язків.