Розділ «ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА»

Технологія виробництва молока і яловичини

Оцінюючи відтворну здатність тієї чи іншої тварини або стада, слід завжди враховувати рівень їх молочної продуктивності, оскільки між цими показниками встановлена від'ємна кореляційна залежність. Вважають, що підвищення надоїв на кожні 1000 кг призводить до зниження заплідненості корів у середньому на 10%. Негативний вплив надоїв на плодючість розпочинається з рівня 4000 кг і більше. При цьому за кожні 1000 кг збільшення надоїв насамперед знижується запліднюваність від першого осіменіння на 13%, а тривалість сервіс-періоду зростає на 22 дні, між отельного періоду — на 10—20 днів.

Однією з визначальних умов раціональної організації відтворення маточного поголів'я є ліквідація яловості тварин. Яловість — поняття господарсько-економічне і визначається кількістю часу, починаючи з 18-го дня після отелення корів і з 30-го дня після досягнення парувального віку у телиць, до моменту запліднення або вибуття із господарства (маточного стада). До загальної кількості ялових тварин відносять таких корів, що отелилися більше як за 3 міс тому і не осіменялися або осіменялися, але не перевірені на тільність (до 30 днів після осіменіння).

Ялові корови й телиці завдають господарству значних економічних збитків, які складаються із: збитків від недоодержаного приплоду; збитків від недоодержаного молока; додаткових витрат на осіменіння і лікування тварин, а також збитків на утримання. Розраховуючи збитки від яловості корів, тривалість сервіс-періоду приймають за 80 днів.

Кількість недоодержаного приплоду визначають за формулою:

де СП — фактична тривалість сервіс-періоду, днів; 285 — середня тривалість тільності, днів.

Розрахунки можна зробити і виходячи з умови, що на один день тільності припадає 0,0035 теляти (1:285 = 0,0035). Отже, кожний день яловості — це втрата одного дня тільності, або 0,0035 теляти. Знаючи кількість днів яловості по стаду і втрати телят, що припадають на один день тільності, визначають кількість недоодержаного приплоду і переводять його, враховуючи продуктивність корів стада, в недоодержане молоко.

Другий фактор, яким визначаються збитки від яловості корів — це недоодержане молоко, кількість якого залежить від тривалості періоду неплідності і продуктивності корів. За основу порівняння прийнято середньодобовий надій при оптимальному (365 днів) між отельному періоді (МОП). Різниця в надоях між оптимальною та фактичною тривалістю МОП і дає величину недоодержаного за кожний день яловості молока.

Наприклад, при продуктивності стада в 3000 кг молока, надій за один день при оптимальному МОП становить 8,22 кг. Збільшення МОП до 386 днів призводить до зменшення середньодобового надою до 7,7 кг, тобто втрати за день досягають 0,45 кг молока. За весь період неплідності це становить 173,7 кг на корову (386 х 0,45). Аналогічно визначають витрати молока і для корів з іншим рівнем продуктивності і періодом неплідності.

Витрати на лікування і осіменіння неплідних корів практично залишаються постійними незалежно від їх продуктивності і становлять суму за день на одну корову, що еквівалентна недоодержанню 0,13 кг молока. Загальні збитки від яловості можна визначити так:

де Зя — збитки від яловості однієї тварини, грн.; 3т — недоодержані телята в перерахунку на молоко, кг; 3,^ — недоодержане молоко, кг; Дя — кількість днів яловості (визначають відніманням від фактичної тривалості сервіс-періоду, 80 днів); Зц — закупівельна ціна 1 кг молока для даної зони, грн.; Зу— витрати на утримання 1 голови, грн.

Збитки від яловості по стаду можна визначити й іншим способом, оскільки підраховано, що кількість недоодержаної продукції та невиробничі витрати в перерахунку за один день неплідності на 100 кг молока не залежать від рівня продуктивності і становлять 3,29 кг молока. Тому виходячи з цього, економічні збитки від яловості можна розрахувати за формулою:

де Зя — сума збитків від яловості корів, грн.; К— постійний коефіцієнт (3,29); П — середня продуктивність корів стада тис. кілограмів; п — кількість корів стада, голів.

Приклад. Продуктивність корів стада 3850 кг молока, загальна тривалість неплідності по стаду 25328 днів, закупівельна ціна 1 кг молока Ц грн.

Зя = 3,29 х 25328 х 3,85 х Ц = 000000 грн.

Таким чином, збитки від яловості в господарстві становлять 0000 тис.гривень.


2. Планування осіменіння (парувань) і отелення за умов звичайного і спеціалізованого господарства


Мета заняття. Оволодіти методикою планування осіменіння (парування) і отелення великої рогатої худоби та набути практичних навичок його розроблення і на основі цього навчитися керувати процесом відтворення стада.

Наочні приладдя та обладнання. Робочі зошити; мікрокалькулятори; таблиця календаря тільності корів; первинні матеріали (дані про щомісячні осіменіння і отелення за минулий рік), зібрані в період практики, або індивідуальні завдання, видані викладачем.

Зміст теми і методика виконання завдань. Планування осіменіння і отелень є одним з найважливіших організаційно-технологічних заходів у скотарстві. При його допомозі можна провести вирівнювання отелень по місяцях року, запланувати найраціональніше вирощування ремонтного молодняку, провести цілий ряд інших робіт.

У молочному скотарстві планують осіменіння і отелення, використовуючи такі принципи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія виробництва молока і яловичини» автора Костенко В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ВЕЛИКОЮ РОГАТОЮ ХУДОБОЮ

  • ТЕМА 1. ВИРОБНИЧИЙ І ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК У СКОТАРСТВІ

  • 2. Визначення віку великої рогатої худоби

  • 3. Ведення виробничого і племінного обліку у скотарстві

  • ТЕМА 2. ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

  • ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА
  • ТЕМА 4. МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

  • 3. Оцінка органолептичних показників та визначення густини молока

  • 4. Визначення у незбираному та збираному молоці вмісту жиру, білка, лактози, сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку

  • 2. Визначення в молоці вмісту сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку

  • 3. Визначення в молоці вмісту білка та лактози з використанням рефрактометра ІРФ-464

  • 4. Визначення в молоці вмісту загальної кількості білка методом формольного титрування

  • 5. Визначення титрувальної кислотності титрометричним методом (ГОСТ 3624-92)

  • 6. Визначення точки замерзання молока. Термісторний кріоскопічний метод (ДСТУ 30562:2003; ISO 5764-87)

  • 7. Контроль санітарно-гігієнічних показників одержання молока

  • 8. Визначення домішок анормального молока (ГОСТ 23453-90)

  • 9. Визначення натуральності молока

  • 10. Планування надою за лактацію для окремої корови та групи корів стада

  • 11. Планування обсягів виробництва молока по стаду ферми (господарства)

  • ТЕМА 5. М'ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

  • ТЕМА 6. ПЛЕМІННА РОБОТА У СКОТАРСТВІ

  • ТЕМА 7. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СКОТАРСТВІ

  • ТЕМА 8. ТЕХНОЛОГІЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи