Розділ «ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА»

Помісячний рух поголів'я великої рогатої худоби на фермі

Річний рух поголів'я великої рогатої худоби

Кормодні тварин, які надійшли і вибули із даної групи, визначають виходячи з умови, що вибувають вони до 15 числа, а надходять після 15 числа кожного місяця. Тобто кожна тварина, яка вибуває, умовно знаходиться у даній групі 15 днів, а та, що прибуває — з 16 числа і до кінця місяця. Сума кормоднів тварин, які знаходилися у групі повний місяць і тих, що надійшли та вибули із неї, дає загальну кількість кормоднів по групі. Розділивши кількість кормоднів на кількість днів у місяці, одержимо середньомісячне поголів'я тварин у даній статевій чи віковій групі.

Маючи показник кількості кормоднів за місяць і запланований середньодобовий приріст по даній групі, помноживши одне на інше, визначимо валовий приріст по даній віковій чи статевій групі за місяць.

Масу поголів'я на кінець місяця визначають, додаючи масу поголів'я на початок місяця, масу поголів'я, яке надійшло у дану групу, та валовий приріст по групі за місяць і вирахувавши звідси масу всього поголів'я, яке вибуло.

За таким принципом проводять розрахунки по всіх статевих і вікових групах. Зробивши підрахунки відповідних рядків по графі "всього за рік", маємо матеріали для складання річного руху поголів'я худоби на фермі.

Інколи виникає необхідність складати лише річний рух поголів'я. Річний рух поголів'я стада (див. табл. 18) — це ніби прибутково-видаткова відомість по окремих статевих і вікових групах, яка складається із таких розділів: поголів'я і його маса на початок і кінець року, надходження, видатки. У прибутковому розділі показують джерела збільшення кількості худоби у тій чи іншій групі (приплід, купівля, переведення з молодших груп, надходження з інших джерел — ферм, господарств); у видатковій частині — зменшення поголів'я (переведення до старших груп, передача на інші ферми і в господарства, реалізацію та інші вибуття). Річний рух поголів'я починають складати також із молодших груп. Переміщення худоби з однієї вікової групи до іншої проводять так: приплід надходить у групу "телички до 1 року" і "бугайці до 1 року". Молодняк, який на початок року був у групі до року, перейде до групи старші 1 року. Крім того, частина теличок цієї групи у плановому році досягне 14—18-місячного віку, буде запліднена і перейде до групи нетелей. Телиці з групи старші 1 року, які будуть запліднені у першому кварталі (до 15—18 березня), переходять до групи нетелей, а в кінці року, після отелення і оцінки — до групи корів.

Бугайців старших 1 року за умови інтенсивного вирощування у 16-20-місячному віці реалізують на м'ясо. Якщо вони не досягають до 24-місячного віку запланованої маси тіла, їх переводять у групу "доросла худоба на відгодівлі". Після завершення руху поголів'я по групах визначають поголів'я у кожній із них і в цілому по стаду на кінець року. Для цього до поголів'я у групі на початок року додають поголів'я прибуткової і віднімають поголів'я вибулої частини. Одержана різниця і буде становити поголів'я на кінець року. Масу тварин розраховують так само, як і в розрахунках помісячного руху худоби.

На підставі даних річного руху худоби визначають продукцію вирощування (виробництва м'яса) за залежністю:

де ПВ — продукція вирощування, ц; Вк — маса худоби на кінець року, ц; Вр — маса реалізованої худоби, ц; Вн —маса худоби на початок року, ц; Вп — маса купленої худоби, ц.

Знаючи валовий приріст маси худоби за рік і масу приплоду (валова продукція м'яса у масі тіла), можна розрахувати вихід м'яса на одну корову або середньорічну голову худоби.

Звітний рух поголів'я худоби показує фактичне переміщення худоби у стаді за звітний період. Його складають на основі документів первинного зоотехнічного обліку (акти на оприбуткування тварин, акти на переведення тварин із групи в групу в межах поточних біологічних активів, акти на вибуття поточних біологічних активів тваринництва, відомості зважування тварин, товарно-транспортних накладних тощо).

Важливе значення для виробництва молока і м'яса відіграє питома вага корів у структурі стада — співвідношення окремих, статевих і вікових груп худоби, виражене у відсотках. Структура стада залежить від напряму скотарства, віку реалізації понад ремонтного молодняку і змінюється згідно з питомою вагою корів. Так, при молочному напрямі скотарства і саморемонті стада питома вага корів повинна бути не менше 50 % і не більше 75 %. Якщо ремонт проводиться за рахунок вирощування корів у спеціалізованому господарстві (фермі), то їх питома вага у стаді може досягати і 90 %.

При м'ясо-молочному напрямі питома вага корів знижується до 45 %, а при м'ясному — навіть до 35 %. Більш низька питома вага корів у стаді м'ясного напряму небажана, оскільки знижується виробництво м'яса.

Особливості складання руху поголів'я у спеціалізованих господарствах буде викладено у відповідних розділах (див. табл. 117, 152).