Розділ «ТЕМА 3. ВІДТВОРЕННЯ СТАДА»

- запліднення корів після отелення планують через два місяці на третій, рахуючи першим місяць отелення;

- отелення планують через дев'ять місяців на десятий, рахуючи першим місяць запліднення;

- всі корови і телиці, які запліднилися до 15—18 березня поточного року, отеляться у цьому ж році;

- корів, запланованих для вибракування, у план осіменіння не включають;

- вибракування корів основного стада планують в наступному після закінчення лактації місяці або при зниженні надоїв до величини, меншої за середнє по стаду;

- величину вибракування встановлюють, виходячи із запланованого рівня ремонту стада або ж враховуючи вибракування за останні 3—5 років.

Розглянемо це на прикладі при умові простого відтворення і ремонту стада в обсязі 25 % (табл. 16).

Припустимо, що у листопаді отелилося 32 корови. Виходячи із вказаних принципів планування, осіменяти ми їх повинні через два місяці на третій, рахуючи першим місяць отелення, а саме — у січні планового року. Проте, враховуючи об'єм ремонту, з отелених 32 корів — 8 (або 25 %) не плануємо осіменяти, а на їх місце будемо осіменяти (при простому відтворенні) 8 телиць. Корови, які заплановані для вибракування (8 голів), після закінчення лактації (через 10 або менше місяців) будуть виведені із основного стада і переведені в групу "Доросла худоба на відгодівлі". Ця операція буде проведена у вересні планового року. Для більш точного планування краще всього середню тривалість лактації розрахувати для кожного конкретного стада.

План осіменіння, отелень і вибракування худоби

Після цього плануємо отелення вказаних тварин. Воно відбудеться через дев'ять місяців на десятий, рахуючи першим місяць осіменіння, а саме — у жовтні планового року.

Планування осіменіння і отелення проводять у такій послідовності: спочатку планують осіменіння всіх тварин, які отелилися, а потім їх отелення, потім знову осіменіння і т. д.

Використовуючи наведені принципи планування, можна провести вирівнювання отелень, а отже, і виробництва молока у стаді. Наприклад, при масових осінньо-зимових отеленнях ви хочете перенести частину їх на весну і літо (див. табл. 16). У такому випадку на місце призначених для вибракування корів і телиць або зовсім не осіменяють, або ж осіменяють, але значно менше запланованої для вибракування кількості корів. Вирівнювання проводять у ті місяці, які найкраще відповідають плану (для нашого прикладу це серпень, вересень і жовтень минулого року). Відповідно до цього організують вирощування ремонтних телиць, щоб вони на запланований період мали оптимальну масу і лінійні розміри тіла.

Особливість планування осіменіння (парування) і отелення у м'ясному скотарстві полягає в тому, що там проводять турові (ущільнені) як осіменіння, так і отелення. Отелення, а отже, і осіменіння (парування) у м'ясному скотарстві планують в один, рідше у два тури. Отелення корів в умовах України планують на кінець зими — початок весни (лютий—березень), а нетелей можна і в другий тур — кінець осені, початок зими (листопад — грудень). Виходячи із цієї умови, планують осіменіння корів у червні—липні, а телиць —у лютому — березні. Для ущільнення осіменіння можна застосувати гормональні засоби. Через 2 міс після осіменіння проводять ректальні (УЗІ) дослідження і корів, які не запліднилися, вибраковують із основного стада і реалізують на м'ясо.

3. Розрахунок оптимальної структури і планування руху поголів'я у звичайних і спеціалізованих господарствах

Мета заняття. Навчитися обробляти первинну виробничо-зоотехнічу документацію, визначати і розраховувати оптимальну, залежно від спеціалізації і зони розміщення, структуру стада, складати перспективні помісячний та річний плани руху поголів'я за умов звичайних і спеціалізованих господарств.

Наочні приладдя та обладнання. Заповнені зразки форм виробничого обліку у скотарстві; дані, зібрані студентом за період практики, або індивідуальні завдання, розроблені викладачем; мікрокалькулятори, робочий зошит або незаповнені бланки форм помісячного і річного звітів.

Зміст теми і методика виконання завдань. Рух поголів'я у стаді (оборот стада) — це всі ті кількісні та якісні зміни, які відбуваються у ньому впродовж відповідного відрізку часу (місяця, кварталу, року). Він є основою для розрахунків виробництва валової і товарної продукції ферми та зростання поголів'я худоби. Його складають згідно з існуючими формами як на перспективу (на початок кожного року), так і за матеріалами фактичного переміщення худоби у вигляді звіту. Рух поголів'я як помісячний, так і річний відображають у балансових таблицях (табл. 17, 18), Спочатку розробляють помісячний рух поголів'я, оскільки він дає детальніше відображення усіх кількісних та якісних змін у стаді і можливості удосконалення організації виробництва на фермі. Для цього необхідно мати дані про статеві й вікові групи тварин на початок та зміни їх на кінець періоду; план осіменіння і отелення; завдання фермі з виробництва молока і яловичини; вік переведення тварин з однієї вікової чи виробничої групи до іншої; середні показники молочної продуктивності та заплановані середньодобові прирости маси худоби різних статевих і вікових груп; відсоток вибракування тварин; наявність угод про передачу чи продаж тварин впродовж року; завдання на закупівлю племінної чи товарної худоби та деякі інші.

У помісячному обороті стада по кожній виробничій, віковій і статевій групах відображають: наявність поголів'я на початок місяця, надходження з молодших груп чи придбання з іншого господарства або ферми, вибуття внаслідок переведення у старші та інші групи, реалізацію для забою, загибель, передачу іншим фермам чи господарствам, інші непередбачені вибуття, залишок на кінець місяця. Залежно від вимог перелік показників по кожній групі може бути доповнено або скорочено. Крім того, по кожній групі підраховують кількість кормоднів, валовий приріст за місяць (за винятком бугаїв і корів), середньомісячне поголів'я. Помісячний рух поголів'я на фермі починають із заповнення вихідних даних по кожній статевій і віковій групах на початок року (на 1.01). Після цього, починаючи із молодших груп, проводять розрахунки за кожний місяць і на кінець року. Так, складаючи рух поголів'я молодняку до 1-го року, користуються матеріалами плану отелень. По рядку "приплід" записують дані щомісячного народження телят (теличок і бугайців, 50 : 50 %), потім вказують кількість молодняку, переведеного до старших груп ("телички старші року", "бугайці старші року"), реалізованого чи переданого на інші ферми і в господарства та інші вибуття. При цьому переводити до старших груп можна лише тих тварин, які у даному місяці досягай віку, характерного для старшої групи. Так, до старшої групи у січні планового року можуть бути переведені бугайці й телички, які народилися впродовж січня минулого року і т. д. Після цього визначають поголів'я на кінець і початок кожного місяця.

Поголів'я на кінець місяця дорівнює поголів'ю на початок місяця плюс поголів'я, що надійшло за місяць (приплід, закуплено, переведено з інших ферм, господарств) мінус поголів'я, що вибуло за місяць (переведено до старшої групи, реалізовано чи передано до інших ферм та господарств, інші вибуття). Поголів'я на кінець одного місяця буде дорівнювати поголів'ю на початок другого.

Для визначення середньомісячного поголів'я розраховують кількість кормоднів, тобто кількість днів перебування тварини у даній статевій чи віковій групі, оскільки одні тварини знаходяться у групі впродовж всього місяця, інші неповний (надходять чи вибувають). Щоб розрахувати кількість кормоднів, спочатку визначають, скільки тварин знаходилося у групі повний місяць. Для спрощення розрахунків допускаємо, що тварини вибувають із числа тих, які були у групі на початок місяця. За такої умови, вирахувавши із поголів'я на початок місяця поголів'я, що вибуло, знаходимо кількість тварин, які знаходилися у даній групі повний місяць. Перемноживши це число на кількість днів у місяці, визначимо кількість кормоднів тварин, які знаходилися у даній статевій чи віковій групі повний місяць.