Розділ «ТЕМА 1. ВИРОБНИЧИЙ І ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК У СКОТАРСТВІ»

3.2. Лицьовий бік паспорта заповнюється "Агентством" після реєстрації тварини в Реєстрі тварин (рис.2).

Рис. 2. Формат бланка паспорта (лицьовий бік) 1,2 — серія і номер паспорта; 3, 4 — робочий і ідентифікаційний номери тварини; 5 — кличка тварини; 6- дата народження тварини; 7 — код статі; 8,9 — код і найменування породи тварини; 10 — ідентифікаційний № матері тварини; 11 — цифра 1 чи 0 (двійня чи ні); 12 — цифра 1 чи 0 (ембріотрансплантант чи ні); 13 — місце для штрих-коду; 14- ідентифікаційний № батька тварини; 15 — кличка батька тварини; 16, 17 — код породи і найменування породи батька тварини; 18 — ідентифікаційний № матері тварини; 19 — кличка матері тварини; 20, 21 — код породи і найменування породи матері тварини; 22 — ідентифікаційний код власника тварини, реєстраційний номер господарства, де тварина народилася, реєстраційний номер та адреса господарства, де тварина утримувалась; 23 — найменування підприємства, яке здійснювало оформлення паспорта; 24 -дата заповнення паспорта; 25 — місце для підпису керівника підприємства, яке здійснювало оформлення паспорта; 26 — місце для внесення записів про необхідність утилізації тварини

Оскільки нумерація полів (зон) паспорта (цифри 1-26 на бланку не друкуються) їх необхідно вивчити

3.3. Лицьовий бік паспорта містить поля з такими реквізитами: назва документа, його серія та номер; дані про тварину — робочий (чотири останні цифри ідентифікаційного номера) та ідентифікаційний номери, дата народження, код статі, код та назва породи, дані про народження (двійня, ембріотрансплантант); дані про власника тварини — ідентифікаційний код (для юридичних осіб — код ЄДРПОУ, для фізичних осіб — ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів), назва власника (для фізичних осіб — прізвище, ім'я, по батькові), реєстраційний номер, назва та адреса господарства; реєстраційний номер господарства, де тварина народилася; якщо тварина імпортована, то вказується назва країни походження тварини; дані про походження тварини — ідентифікаційні номери, клички, коди та назви порід матері і батька; дані про заповнення паспорта — дата заповнення паспорта та назва "Агентства".

Клички, коди і назви порід та ідентифікаційні номери матері і батька вказуються у тому випадку, якщо тварина знаходиться під племінним обліком і батьки зареєстровані у документах з племінної справи.

На лицьовому боці паспорта відводиться місце для нанесення штрихового коду, який містить ідентифікаційний номер, код породи, код статі, дату народження тварини та коди порід матері і батька.

Записи лицьового боку паспорта засвідчуються підписом керівника "Агентства" та його печаткою.

У разі, якщо спеціалістом державної установи ветеринарної медицини, під контролем якого знаходиться господарство, було прийнято рішення про утилізацію (знищення) тварини, то в поле "Особливі відмітки" спеціалістом вносяться записи про причину утилізації (знищення) тварини, які засвідчуються підписом спеціаліста та печаткою державної установи ветеринарної медицини.

3.4. На зворотний бік паспорта вносяться дані про переміщення, загибель, забій та утилізацію тварини (рис.3). Записи на зворотний бік паспорта вносяться власником або уповноваженою ним особою і можуть здійснюватися як від руки (друкованими літерами), так і з використанням персонального комп'ютера чи друкарської машинки. Записи зворотного боку паспорта засвідчуються підписом особи, яка вносила записи.

3.5. При вибутті тварини в інше господарство на зворотний бік паспорта власником чи уповноваженою ним особою вносяться дата вибуття та причина вибуття.

3.6. У разі забою, загибелі, утилізації тварин у господарстві власника на зворотний бік паспорта власником чи уповноваженою ним особою вносяться дата та причина забою, загибелі, утилізації.

3.7. У разі забою чи утилізації тварини на м'ясокомбінаті, забійному пункті, ветсанзаводі на зворотний бік паспорта відповідальною особою останнього вносяться дата та причина забою, утилізації.

3.8. При прибутті тварини в господарство на зворотний бік паспорта власником чи відповідальною особою господарства, в яке прибула тварина, вносяться: ідентифікаційний номер (для юридичних осіб — код ЄДРПОУ, для фізичних осіб — ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів); реєстраційний номер господарства; дата та причина прибуття; дані про власника та господарство, в яке прибула тварина (для юридичних осіб — назва юридичної особи, назва господарства (структурного підрозділу) та місцезнаходження господарства; для фізичних осіб — прізвище, ім'я по батькові та місцезнаходження господарства).

Рис. 3. Формат бланка паспорта (зворотній бік).

1 — реєстраційний номер господарства; 2 — ідентифікаційний код (для юридичних осіб — код ЄДРПОУ, для фізичних осіб — ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів); 3 — дата прибуття тварини в господарство; 4 — причина прибуття; 5 — дата вибуття тварини з господарства та дата забою, утилізації, загибелі; 6 — причина вибуття, забою, утилізації, загибелі; 7 — підпис особи, яка вносила записи на зворотний бік паспорта; 8 — назва юридичної чи фізичної особи (прізвище, ім'я, по батькові), в господарство якої прибула тварина, назва та адреса господарства.

3.9. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням, забороняється.

Поряд із присвоєнням головного ідентифікаційного номера, який наноситься на тіло тварини прикріпленням на обидва вуха спеціальних бирок, у практиці скотарства використовують цілий ряд додаткових способів мічення. Ці способи, як правило, повторюють лише чотири останніх цифри ідентифікаційного — робочий номер тварини. Вибір конкретного із них залежить від призначення (маточне стадо, бугаї'-плідники, ремонтний молодняк, худоба на відгодівлі), строків використання та умов утримання тварин. Враховуючи це, всі додаткові способи умовно можна поділити на дві групи:

1. Способи мічення з тривалим збереженням міток.

2. Мічення на порівняно короткий проміжок часу — перегрупування худоби, виділення тварин різного фізіологічного стану (тільні й сухостійні корови, нетелі), рівня продуктивності, при формуванні гуртів для відгодівлі й нагулу.

Збільшення розмірів ферм і переведення їх на промислову основу міченню худоби надало особливої актуальності, а його способи повинні відповідати таким вимогам: