РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ

Задача підприємців – реформувати і революціонізувати спосіб виробництва. Наприклад, через використання нових товарів або існуючих товарів, але новим методом, завдяки відкриттю нового джерела сировини або нового ринку готової продукції, і аж до реорганізації галузі, а також шляхом впровадження винаходів. Тому інновації є суттю і невід'ємною характеристикою будь-якого підприємництва.

Типологія інновацій приведена на рис. 4.5.

Під інноваційним підприємництвом розуміється процес безпосереднього створення і комерційного використання техніко-технологічних нововведень. Головною і визначаючою частиною такого підприємництва є створення і виробництво науково-технічної продукції, товарів, робіт, інформації, духовних (інтелектуальних) цінностей, що підлягають подальшій реалізації покупцям. Типова схема інноваційного підприємництва приведена на рис. 4.6, де: М – матеріали; ОК – основні кошти; Рс – робоча сила; Т – товар; Дм, Дрс, Дт – вартість, відповідно, засобів, сили, товару.

Основу абсолютно кожного виду інноваційного підприємництва складає науково-дослідна робота (НДР), оскільки будь-яка інноваційна діяльність – це процес, направлений на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень в новому або вдосконаленому продукті що продається на ринку.

Основу цих досліджень складають власні ідеї і творчі розробки підприємців. Проте ідеї – це лише концептуальна база нового продукту. Для його виробництва потрібна детально пропрацьована технічна і технологічна документація, дослідні зразки, ін., що в сучасному світі створюється в основному силами спеціалізованих малих підприємств, які є наслідком НТП.

Заслуга НТП полягає в тому, що він дав малому бізнесу мікропроцесорну і іншу міні-техніку, адекватну його розмірам, яка, проте, по своїх можливостях забезпечила цьому бізнесу передові позиції в багатьох сферах діяльності і, перш за все, в НДР.

Малі інноваційні фірми засновують вчені, інженери, винахідники, що прагнуть з розрахунком на матеріальну вигоду втілити в життя новітні досягнення науки і техніки.

У всіх високорозвинутих країнах в малому дослідницькому бізнесі використовуються такі організаційні форми як: "спін-офф"; венчурні фірми; інвестиційні фонди.

"Спін-офф" (англ. spin-off – розкручуватися) – це фірми "нащадки", які відділяються від ВУЗів, науково-дослідних інститутів, державних дослідницьких центрів і спеціальних лабораторій крупних промислових корпорацій. Вони є малими інноваційними фірмами, де метою їх діяльності є комерційне впровадження науково-технічних досягнень, отриманих в ході виконання крупних нецивільних проектів (військових розробок, космічних програм і так далі).

Рис. 4.5. Класифікація інновацій

Рис. 4.6. Схема принципова інноваційного підприємництва

Венчурні фірми – це самостійні підприємства, що спеціалізуються на дослідженнях, розробках, виробництві нової продукції. їх також створюють вчені- дослідники, інженери, новатори. Вони працюють на етапах зростання і насичення винахідницької активності і активності ще зберігаючихся, але вже падаючих наукових досліджень. Специфіка такого ризикового підприємництва полягає, перш за все, в тому, що кошти венчурним фірмам надаються на безповоротній, безпроцентній основі, де навіть не вимагається звичайного фінансового забезпечення, характерного для традиційного кредитуванні. Такі фірми мають розповсюдження в американській практиці інноваційної діяльності.

Інвестиційні фонди – це декілька інша організаційна форма. Головне полягає в тому, що тут діяльність носить не комерційний, а філантропічний характер, що має на меті фінансову підтримку як дрібних фірм-інноваторів, так і окремих винахідників-одинаків, що відрізняє цю форму від інноваційних банків. Свою некомерційну орієнтацію фонд підкреслює перевагою до розробок, що мають високий ризик провалу.

В Україні поступово набуває розвитку нова для країни, саме регіональна форма організації ризикової інноваційної діяльності, тобто технополіси, головним завданням яких сьогодні є надання суб'єктам малого підприємництва комплексних послуг на основі формування локального підприємницького середовища, сприяючої діяльності малих ризикових фірм. Засновним документом тут є Закон України від 19.10.2000р. "Про державну підтримку малого підприємництва".

Відмічене завдання визначає величезну сферу науково-практичної діяльності фахівців TEA. Сьогодні це, наприклад, створення на АТЗК системи забезпечення БДР на основі широкого розвитку профілактичної роботи ДАІ у сфері організації підприємницької діяльності по ТО і Р, шляхом формування регіональних спеціалізованих суспільно-наукових центрів, що забезпечують широке залучення громадськості і фахівців до вирішення питань підвищення рівня БДР.

Практична основа такої взаємодії в країні вже існує – це структура Транспортної Академії України (ТАУ) куди входять і профільні ВУЗн, і ДАІ, і Міністерство інфраструктури (транспорту). Вони є офіційними і повноправними структурними підрозділами ТАУ.

Для здійснення реальної роботи необхідне лише формування дієздатних регіональних підрозділів ТАУ. На думку вчених ХНАДУ, це створення у всіх областях України профільних технопарків ТАУ. основне призначення яких, як показує світова практика, саме підтримка і регулювання підприємницької діяльності, яка Законом України про AT, поставлена в основу функціонування сучасних підприємств по ТО і Р.

Перший крок в цьому напрямі вже зроблений фахівцями ДАТ Це прийняте департаментом ДАІ МВС України Ухвала №1457 від 26.09.02р., згідно якій: "...Для налагодження тісної взаємодії з учасниками дорожнього руху передбачено активне залучення громадян до забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом утворення консультативно-дорадчих комісій, наглядово-технічних рад тощо".

Крок другий до технопарків ТАУ – це постійна і тісна співпраця між Міні- фраструктури і ДАІ в питанні забезпечення БДР на основі посилення і розвитку спільної, науково обгрунтованої планово-профілактичної роботи по формуванню на АТЗК сучасної виробничо-технічної бази ТО і Р, згідно існуючим вимогам. сформульованим в законодавчих базах AT і підприємництва.

Матеріальну основу спільної роботи можуть забезпечити як пересувні діагностичні станції ДАІ, так і не менш інформативні, але дешевші засоби телематики, які разом з безпосереднім інструментальним контролем технічного стану PC, можуть також ефективно контролювати діяльності підприємств ІТС, обумовлену договорами по забезпеченню технічної безпеки PC. У сучасних соціально-економічних умовах тільки ДАІ непопулярними методами примушення здатна змусити власників, наприклад, комерційного PC не заощаджувати на безпеці учасників дорожнього руху, а виконувати вимоги ст. №36 Закону України "Про дорожній рух" і ст. № 26 Закону України "Про автомобільній транспорт".