РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ

- якісною, тобто такою, що оцінює стан тих або інших систем і агрегатів (ввімкнено – вимкнено);

- діагностичною, тобто такою, що подає відомості про несправності PC (відмова гальмівної системи; заміна масла, охолоджуючої або гальмівної рідини, низький тиск масла в системі змащення, повітря в шинах і так далі).

Практичною ж основою якісної реалізації нового (ТА, дисплеїв і ін.) в автомобілебудуванні і, відповідно, на АТЗК є "Організаційна структура створення і експлуатації сучасного РС" – схема рис.4.2, яка для свого ефективного функціонування вимагає обов'язкової інтеграції в ITS.

Саме ITS забезпечують сьогодні безперервний моніторинг станів експлуатації РС на основі електронного інформаційного супроводу цього етапу ЖЦ. Тому безпосереднім науково-практичним завданням TEA є інтеграція в ITS схеми управління даними про складний виріб або схеми ІЛП (рис. 3.5), яка направлена на підвищення ефективності процесів, як моніторингу, так і документування будь-якого нового впровадження.

У відповідності з чим, завдання інтеграції TEA в ITS – завдання інформаційної інтеграції, яка з урахуванням суті ІПВ-технологій полягає в тому, щоб створити для АТЗК сучасний електронно-інформаційний супровід (формалізовані документи (моделі)) вживане до PC на стадії його ТЕ. Такий підхід відповідає концепції процесного управління і представляє для АТЗК нову культуру інженерної діяльності.

Управління даними про виріб або інформаційними процесами його ЖЦ є підтримка різних процедур, що створюють і використовують дані (наприклад, процедури вдосконалення виробу, електронного документообігу, конструкторського документообігу). Підтримка означає ефективну реалізацію ідеї ІПВ- технологій, тобто підвищення ефективності управління інформацією за рахунок доступності даних про виріб, необхідних для інформаційних процесів ЖЦ, що на АТЗК слід розглядати як інтеграцію всіх даних про PC в логічно єдину модель, тобто в спеціалізовані ГСД, такі як, наприклад: GPS-Trace Orange. М2 Μ, СКРТ і ін. (див. §1.5.6).

Фактично, це завдання створення нових або трансформації існуючих ГСД у вигляді віртуальних підприємств в структурі АТЗК (див. §3.1.2). Сьогодні саме такі підприємства покликані виконувати для МАТП, відсутні поки, але строго обов'язкові з погляду ефективності (безпеки, продуктивності, собівартості PC функції:

- по-перше, технічних відділів 1ТС;

- по-друге, ITS (див. § 1.5.4).

4.2. Організація і управління віртуальним підприємством

4.2.1. Положення загальні

Існують різні визначення віртуального підприємства, проте, перш за все – це кооперація (партнерство) декількох підприємств для створення, виробництва і збуту продукції (послуг), тобто коопераційна мережа підприємств (організацій, окремих колективів і людей), що володіють ключовими компетенциями для якнайкращого виконання ринкового замовлення, що базується на єдиній інформаційній системі.

Сьогодні віртуальне підприємство – це нова форма економічних організацій. Вона є групою економічних суб'єктів, об'єднуючих свої сили для надання певної послуги, яка раніше традиційно надавалася одним підприємством. При цьому головне полягає в тому, що поняття віртуального підприємства є повністю орієнтованим на замовника, оскільки його основні характеристики – швидкість виконання замовлення (minimal time-to-market) і повнота задоволення потреб клієнта.

Тому, з погляду саме споживача, сукупність учасників віртуального підприємства виступає як єдине підприємство, що використовує можливості найсучасніших інформаційних і комунікаційних технологій.

Відповідно до чого, віртуальна організація може бути зображена в цілому, як цілеспрямована система, яка складається з набору взаємозв'язаних елементів. Характеристики її елементів і характеристики відносин між елементами визначають властивості системи. Елементи – це набір незалежних організацій і їх взаємин, що володіють характеристиками (ключовими компетеиціями), які дозволяють елементам функціонувати як окрема організація для досягнення загальної мети. На рис. 4.4 показана концептуальна модель організації і функціонування віртуального підприємства.

Рис. 4.4. Модель концептуальна організації і функціонування віртуального підприємства

Згідно рис. 4.4, повністю віртуального підприємства, тобто що не має базових структур в реальному фізичному просторі, бути не може.

Тут мова йде про інтенсивні взаємодії реально існуючих фахівців і підрозділів різних підприємств у віртуальному просторі, реалізованому на основі новітніх інформаційних і комунікаційних технологій.

4.2.2. Основні характеристики і особливості віртуальних підприємств.

4.2.3. Створення віртуальних підприємств