РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІКА РЕГІОНУ ЯК ЄДИНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС

Процес формування міжгалузевих комплексів — це об'єктивна закономірність розвитку продуктивних сил. Прогресивне поглиблення суспільного й територіального поділу праці супроводжується відповідним посиленням інтеграційних тенденцій. Об'єктивно формуються порівняно відособлені групи галузей і виробництва з найбільш тісним економічними і виробничими зв'язками, які найбільшою мірою взаємопов'язані та взаємозалежні своєму розвитку.

Міжгалузеві комплекси формуються як у виробництві, так і у сфері обслуговування, а також в інфраструктурних галузях. У господарській практиці традиційно виокремлюють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, металургійний, хімічний, машинобудівний, лісопромисловий, агропромисловий, будівельний, транспортний, соціальний, військово-промисловий. Останнім часом цей перелік помітно зростає: рекреаційний, морегосподарський, зовнішньоекономічний, комплекс природокористування, інформаційний, управлінський та ін.

Слід зазначити, що більша частина таких міжгалузевих комплексів не має відповідних управлінських структур чи органів і виконує функції методичного інструменту (чи засобу) для аналізу структури господарства.

Визначають такі основні підходи до виділення міжгалузевих комплексів:

1. Цільовий підхід. Міжгалузевий комплекс розглядається як група галузей господарського комплексу або окремих виробництв, які поєднані спільною метою розвитку.

2. Технологічний підхід. Передбачає групування галузей, які пов'язані між собою послідовністю переробки і використання загального матеріалу та однаковим призначенням продукції.

3. Відтворювальний підхід. Є визначальним у виділенні міжгалузевих комплексів на регіональному рівні. Він поєднує цільову спрямованість і технологічну послідовність переробки сировинних матеріалів. Характерним для нього є відтворювальна цілісність міжгалузевих комплексів на всіх стадіях та об'єднання підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер господарства.

Міжгалузеві комплекси можуть мати певні "перекриття". Так сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою частиною агропромислового комплексу і машинобудівного. Курортне господарство у приморських регіонах одночасно розглядають у складі море господарського та рекреаційного комплексів. Таке перекриття може мати для аналізу господарства регіонів відповідну змістову орієнтацію: чим більше перекривають один одного міжгалузеві комплекси регіону, тим більш взаємопов'язаним та комплексним є його господарство, і навпаки. Наприклад, Одеська область має серед інших високорозвинуті агропромисловий та машинобудівний галузеві комплекси, які майже не перекриваються. Інакше кажучи, машинобудування регіону лише незначною мірою обслуговує агропромисловий комплекс, і це ознака недостатньої сформованості та взаємопов'язаності всього господарського комплексу Одещини.

Можна вирізнити наступні типи відносин за такими властивостями галузей:

1) наявність тісних виробничих, комерційних та інших зв'язків;

2) вирішення актуальних економічних проблем;

3) об'єднання ланок в єдину виробничо-технологічну систему;

4) випуск взаємопов'язаної продукції;

5) виконання певної функції в економічній системі;

6) загальне управління.

За характером зв'язків між галузями вирізняють 4 типи міжгалузевих комплексів. До міжгалузевих комплексів першого типу належать галузі, підприємства яких пов'язані послідовною і (або) паралельною переробкою певного типу сировини, включаючи і її видобування (вирощування). До них належать агропромислові і рибопромислові, лісопромислові комплекси. До міжгалузевих комплексів другого типу належать однорідні галузі, зв'язки між підприємствами яких виникають на основі виробництва взаємозамінюваної продукції (послуг). Наприклад, паливно-енергетичний комплекс, транспортний тощо. Міжгалузевий комплекс третього типу — це комплекси, що складаються із сукупності кількох галузей, діяльність підприємств яких спрямована на вирішення певної господарської або регіональної проблеми. Наприклад, продовольчий, рекреаційний комплекси. До четвертого типу належать програмні міжгалузеві комплекси — комплекси галузей, зв'язки між підприємствами яких здійснюють, щоб досягти певної мети, заданої їм економікою, соціальною, екологічною або науково-технічною проблемами. До них відносять міжгалузеві комплекси перших трьох видів, наприклад, продовольчий, паливно-енергетичний комплекс, формування яких регулюється відповідно до певної програми.

Ядро міжгалузевого господарського комплексу представлене галузями, підприємства яких здійснюють його головні економічні і соціальні функції. Складовими ядра можуть бути галузеві комплекси. До міжгалузевого комплексу входять галузі виробництва і сфери послуг.

Залежно від просторових масштабів міжгалузеві господарські комплекси поділяють на міждержавні, макроекономічні і територіальні. Міждержавні міжгалузеві комплекси розвиваються на основі інтеграції кількох (як мінімум двох) господарських міжгалузевих комплексів різних країн. Наприклад, у системі країн СНД формуються військово-промисловий, космічний комплекси.

Макроекономічні міжгалузеві комплекси складаються і функціонують як міжгалузеві утворення в структурі всього господарства країни, розв'язуючи, як привило, загальнодержавну економічну, соціальну, екологічну, політичну або науково-технічну проблеми.

Територіальні міжгалузеві комплекси являють собою підсистеми інтегральних територіально-господарських і у багатьох випадках відповідних їм господарських комплексів. Так, АПК Київської області є одночасно елементом галузевої структури цієї області і підсистемою АПК України.