РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІКА РЕГІОНУ ЯК ЄДИНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС

СП належить до найбільш складних організаційних структур міжнародного співробітництва, які здійснюють свою виробничу діяльність за рахунок прямих інвестицій відповідних фірм і компаній. Таке залучення іноземних коштів до цілеспрямованого розвитку виробництва має ряд істотних переваг перед іншим формами участі зарубіжних країн в оновлені виробничих фондів, модернізації виробництва, зміцнені економіки України. Вони можуть формуватися у сфері виробництва певних видів продукції, її реалізації, здійснення наукових, техніко-економічних консультацій, сервісного обслуговування виробництва тощо.

СП здебільшого мають комплексний характер. У них поєднується кілька видів діяльності. Це забезпечує ефективне використання спільних інвестицій українських та іноземних підприємств та компаній. Особливого значення тут набуває вкладання іноземного капіталу при одночасному застосуванні нових технологій або нових важливих елементів технологій виробництва продукції, що дає змогу значно підвищити продуктивність праці, збільшити доходність галузей та прибуток трудових колективів.

За соціально-економічною сутністю спільні підприємства є ефективною формою міжнародної кооперації українських підприємств, об'єднань та інших виробничих структур з іноземними фірмами і компаніями на взаємовигідних засадах (рис 7.3). при їх створенні заінтересовані учасники можуть об'єднувати для спільного використання не тільки кошти, а й матеріальні ресурси, інтелектуальні цінності, ноу-хау, технологічні проекти, діяльність спеціалістів, наукових працівників тощо.

Рис.7.3. Соціально-економічна сутність спільного підприємства

У сфері матеріального виробництва СП потребують об'єднання дій партнерів і в інших сферах: науці, проектуванні, вивченні ринку збуту, породжуючи спільну зацікавленість у результатах виробничої діяльності

Метою розвитку СП на території України є:

1. Надання підтримки внутрішній економічній реформі шляхом:

— залучення додаткових матеріалів, фінансових та інших ресурсів;

— більш повного насичення внутрішнього ринку якісними продуктами;

— залучення до української економіки для розширення та модернізації виробництва прогресивних технологій та досвіду управління, прискорення науково-технічного прогресу завдяки залученню найновітніших знань;

— становлення ринкових, конкурентних відносин;

— одержання демонстраційного ефекту переваг ринкової економіки.

2. Поступова інтеграція господарства країни до структури світової економіки шляхом:

— поглиблення міжнародної кооперацій та спеціалізації виробництва;

— розвитку експортної бази, підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, оптимізації структури зовнішньоторговельного обороту, зміцнення позицій на ринках розвинених країн;

— розвитку імпортозаміщуючого виробництва.

Іноземний партнер при створенні спільного підприємства переслідує свої цілі, серед яких найважливішими є такі:

- розподіл ризику, особливо при створенні спільного підприємства з виробництва нової продукції, здобутки якої не гарантований;

- зниження витрат на створення нових потужностей, собівартості, що виробляється за рахунок низької внутрішньої вартості сировини, матеріалів та робочої сили;

— концентрування на відповідальних та технічно складних напрямах за рахунок переміщення найбільш праце— та матеріаломістких виробництв за кордон;