Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності

Консультативна психологія

• 5) Питання народження дітей. Люди з нетрадиційною орієнтацією вдаються до різних способів, щоб стати батьками: штучне запліднення, сурогатне материнство, фіктивний шлюб для усиновлення дітей, виховання спільних дітей парою лесбіянок та гомосексуалів. Цей процес також потребує супроводу, роз'яснень та підтримки;

• 6) Питання домінування в одностатевій парі.

Особливим різновидом роботи психолога-консультанта є прийом транссексуалів. Термін лікування у таких випадках може викликати обурення. Необхідно навпаки, якомога коректніше пояснити про можливі варіанти життєіснування з такою особливістю через те, що процес зміни статі є досить тривалим та важким для психіки людини. Якщо клієнт все ж налаштований на операцію по зміні статі, то метою таких консультацій є психологічний супровід особистості на всіх етапах "переходу до нової статі".

У консультуванні подружжя психолог повинен чітко усвідомлювати, що сексуальні проблеми у порушених сімейних стосунках не є безпосередньою причиною деструкції. Скоріше навпаки, сексуальність є лакмусовим індикатором міжособистісних стосунків. Помилковою є думка деяких спеціалістів з приводу скарг клієнтів стосовно сексуальних проблем які начебто є основними причинами звернення до психолога. Лише довготривала неконструктивна взаємодія призводить до сексуальних розладів. В такому випадку психолог має справу з прихованим запитом.

На практиці зустрічаються досить розповсюджені критичні ситуації, в яких саме психологічні фактори визначають сексуальні проблеми, приводячи іноді до повного розладу сексуальних стосунків. Серед них:

• 1) Скарги на пасивність партнера. Частіше клієнти пояснюють це заклопотаністю та повсякденними справами, але за цим частіше приховуються більш глибокі причини. Наприклад, сварки та конфлікти можуть інтерпретуватися партнером як неповага та образа. Як наслідок, цей стан викликає повну відразу від будь-яких сексуальних стосунків з цим партнером, але пояснення може виглядати як помста чи покарання. Це вносить неоднозначність у стосунки подружжя та продовжує притягувати різні негативні моменти спільного проживання. В таких ситуаціях консультанту слід детальніше проговорити міжособистісне підґрунтя конфлікту в сім'ї. Необхідно дати можливість клієнтам усвідомити справжні причини відмов від сексуальних взаємин. Для того, щоб ситуація дійсно змінилась, необхідно допомогти партнеру-звинувачувачу, наприклад чоловіку, побачити за своїми претензіями до дружини його власні прагнення почувати себе потрібним або страх, що відмова та пасивність жінки, є ознакою негативного ставлення до нього. Важливо створити атмосферу, в якій би обидва партнери відчували відповідальність за наслідки консультації та навчалися вести конструктивні переговори. Трохи відтягнувши консультування у часі, доцільно було б раціонально обговорити стосунки подружжя. Особливо важливо, щоб свої вимоги були сформульовані, наприклад дружиною, чия пасивність лежить в основі наведеного конфлікту;

• 2) Незадоволеність сексуальними стосунками з партнером через зраду. Зазвичай подружжя звертається до психолога вже після завершення таких таємних стосунків через бажання пробачити та забути зраду. Нерідко новий сексуальний досвід одного з партнерів тягне за собою значні зміни її/його вимог до сексуальних стосунків. Особливо часто це зустрічається, коли сексуальні стосунки в шлюбі не принесли партнерам очікуваного задоволення. В таких ситуаціях коханка (або коханець) не рідко сприймається як більш досвідчена та сексуально активніша і немов би розкриває "винному у зраді" члену подружжя "невідомі раніше можливості сексуальних стосунків". Тепер, після закінчення інтимного зв'язку, він (вона) хотів би здійснити модернізацію сексуальної поведінки в шлюбі. Першочерговим завданням психолога є зняття напруги, що накопичилася в парі у зв'язку з тим, що відбулося. Успіх рішення цього завдання визначається тим, наскільки консультанту вдасться організувати відверте обговорення сексуальних проблем, в ході якого кожен з партнерів матиме можливість озвучити свої побажання іншому. Важливо, щоб, висовуючи нові вимоги, сторона не фіксувалася на тому, що довелось пережити. Обидва партнери повинні бути орієнтовані на пошуки чогось нового.

У ситуаціях, коли психологу доводиться працювати з подружжям поодинці, бажано створити умови для фінального спільного обговорення прийнятих рішень.

Консультуючи батьків з приводу сексуального життя дітей, їм потрібно допомогти зрозуміти поведінку своїх нащадків, які дорослішають, а потім дати рекомендації з приводу відвертої розмови з ними. Батьки повинні усвідомити, що ризиковані вчинки є нормальною частиною дорослішання особистості. Виважений ризик у сексуальних стосунках є цінним досвідом для молодої особистості. За його допомогою, молодь зазвичай визначає та розвиває свою сексуальну індивідуальність. Та при цьому існує велика ймовірність невдачі. Батьки повинні усвідомлювати це та підтримувати своїх дітей у таких випадках. Хочемо зауважити, що бувають випадки коли необміркована ризикована сексуальна поведінка (сексуальні дії з мало знайомими людьми, насильні коітальні стосунки, паління, вживання алкоголю та наркотиків, пошкодження власного тіла, крадіжки) проявляється як протест, що спрямований проти авторитету батьків. Подібні дії підлітків та юнаків частіше є частиною зусиль задля пошуку власної ідентичності, шляхом самовизначення, емансипації та відокремлення від інших, в тому числі і від батьків.

Що стосується безпосередньо сексуальних уявлень підлітків та юнаків у розумінні старшого покоління, то тут консультант зустрічає парадоксальну установку: "діти" та "секс" – поняття несумісні. З одного боку, це природно, бо батьки захищають дітей від сексуального життя дорослих, так само, як і захищають їх від дорослої роботи і дорослих навантажень. Та, з іншого боку, психологу доводиться застосувати не аби яких зусилля, щоб довести, що поняття "діти" і "сексуальність" стоять поряд одне з одним. Часто батьків відлякує словосполучення "дитяча сексуальність". Багато хто з них вважає, що сексуальність – прерогатива дорослих, а прояви сексуальності дитини – наслідування аморальній поведінці невихованих людей. Це помилкові переконання, що виникають часто у випадках, коли у власних сім'ях батьків ця тема була категорично закрита. При цьому психологам (і не тільки їм) часто доводиться чути історії про те, як підлітків карають за природні прояви їх сексуальності (мастурбацію, інтимне спілкування з ровесниками, зацікавленість еротичними зображеннями). Пережиті ними при цьому відчуття повної ганьби і спустошеності залишаються в пам'яті особистості, яка дорослішає, на все життя. Згадувати та розповідати про це виявляється емоційно важким процесом, не говорячи вже про те, що такі покарання часто призводять до серйозних неврозів і сексуальних проблем у дорослому віці. Перед психологом- консультантом стоїть завдання підвищеної складності: тактовно пояснити, що поняття дитячої та підліткової сексуальності все ж існує. Адже цілком закономірним є те, що будь-яка особистість у період дорослішання спеціально або мимоволі цікавиться питаннями сексуальності, а відтак потребує певних роз'яснень.

У процесі роботи з батьками підлітків та юнаків одним із завдань консультанта є розвиток навичок ведення тактовної розмови про інтимне життя людини та, зокрема, їх дитини. Зупинимось детальніше на універсальних рекомендаціях з приводу І проведення відвертої розмови з підлітками та юнаками, які можуть стати у нагоді як батькам, так і психологам-початківцям:

• під час бесіди з підлітками потрібно висловлюватися прямо, використовуючи, прості слова для описання відчуттів та деталей.

• обговорення сексуальності повинно починатися з попередніх стадій розвитку та підводити до їх вікового періоду.

• необхідно пам'ятати, що розмови про секс засоромлюють підлітків. Доречним було б розповісти, що у процесі розвитку суспільства також були періоди, коли про секс повідомляли із соромом, натякаючи на те, що і їх засмученість може носити тимчасовий характер.

• розмова про секс з підлітком не вказує на те, що психологу чи батькам доведеться обговорювати власний досвід. Але часто дорослі захоплюються наведенням прикладів та забувають запитувати у співрозмовника про його думку.

• постійно необхідно пам'ятати, що у всіх підлітків є сексуальне життя – реальне чи у фантазіях. Роздуми про сексуальність є важливою частиною дорослішання.

• вести бесіду з молоддю про секс можна лише після розширення власних знань щодо їх сексуального життя. Не можна тиснути в тих питаннях, що стосуються їх сексуального життя. їх сексуальність багато в чому має експериментальний характер та може змінюватись. Якщо грубо втручатися у цей процес, то він може стати більш ригідним та заблокуватись захисними механізмами у сексуальні комплекси.

Під час проведення консультації з підлітками та юнаками потрібно чітко усвідомити, що завоювати їх прихильність так само просто, як і втратити. На початку бесіди вони розраховують почути відповідь на питання, що їх цікавлять, але сказати про це їм досить складно. Тому висвітлювати сексуальні питання на перших етапах, можливо, доведеться психологу. Його функція тут буде більше просвітницька, але з метою формування довіри до власної особистості.

Підлітки та юнаки із особливим інтересом спілкуються з психологом щодо уявлень про свою сексуальність. При цьому вони можуть бути зніяковілими, зухвалими, спокійними, але майже завжди зацікавленими у розмові. Таким чином, вони компенсують нестачу достовірної інформації. Оскільки хорошої популярної літератури про сексуальні стосунки раніше було недостатньо, а зараз у надлишку, то психологу часто доводиться виступати у ролі порадника, що саме доречно почитати та куди звернутися з подібними проблемами, до чого бажано та не бажано прагнути сексуальним партнерам. Звичайно повідомляли про це треба з обережністю, але консультанту мати певні уявлення про існуючі популярні видання з проблем сексуальності просто необхідно.

Практичному психологу, роз'яснюючи підліткам питання про міжстатеві стосунки людей, завжди важливо враховувати, що інформація повинна бути конкретно адресованою, з урахуванням психологічної спрямованості на специфіку особистості періоду дорослішання (інтересів, мотивів та уподобань) та умов її розвитку (матеріальної забезпеченості, стилю виховання, урбанізованості). Психолог, реалізуючи принцип довіри, має враховувати те, що його роз'яснення повинні бути короткими та однозначними, а також стосуватися тільки тих питань, які цікавлять вихованців у ситуації "тут і тепер".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ I. Загальні питання консультативної психології

  • Професіональне психологічне консультування

  • Взаємозв'язок психологічного консультування з психотерапією

  • Загальні принципи консультативної психології

  • Історія становлення консультативної психології

  • Значущість цілісної психологічної теорії в консультуванні

  • Розділ II. Консультування в контексті різних наукових підходів

  • Консультативна діяльність в екзистенціальній психології

  • Консультування в межах гештальтпсихології

  • Когнітивно-біхевіоральний підхід у консультуванні

  • Консультування в контексті особистісно орієнтованого підходу

  • Консультативна діяльність практичного психолога на основі духовно-особистісного підходу

  • Розділ III. Особистість консультанта в процесі професійної діяльності

  • Вплив професійної діяльності на особистість консультанта

  • Модель ефективного консультанта

  • Помилки психолога в процесі консультативної взаємодії

  • Особливості професійної діяльності консультанта- початківця

  • Розділ IV. Психодіагностика в процесі консультативної діяльності

  • Нетестова діагностика в консультуванні

  • Психологічна діагностика на різних етапах консультативної сесії

  • Розділ V. Специфіка консультативної діяльності психолога

  • Етапи психологічного консультування

  • Структура консультативного процесу

  • Типи консультування

  • Види консультування

  • Форми консультативної роботи психолога

  • Причини відмови психолога від консультування

  • Розділ VI. Віково-психологічне консультування

  • Психологічне консультування молодших школярів та членів їх родини

  • Психологічне консультування особистості підліткового віку

  • Психологічне консультування особистості юнацького віку

  • Консультативна робота з дорослими людьми

  • Консультування людей похилого віку

  • Розділ VII. Консультування у різних сферах професійної діяльності

  • Психологічне консультування в управлінні та менеджменті

  • Психологічне консультування в політичній сфері

  • Консультативна діяльність в юридичній сфері

  • Консультативна діяльність в бізнесі та підприємництві

  • Психологінче консультування у сфері реклами

  • Консультативна робота психолога у вищих навчальних закладах

  • Розділ VIII. Сімейне консультування

  • Консультування з проблем подружніх взаємин

  • Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності
  • Розділ IX. Психологічне консультування клієнтів із специфічними проблемами

  • Консультування тривожних та депресивних клієнтів

  • Консультування асоціальних особистостей

  • Консультування залежних клієнтів

  • Консультування клієнтів з психосоматичними порушеннями

  • Консультування обсесивних клієнтів

  • Консультування клієнтів із суїцидальними намірами

  • Консультування клієнтів, котрі переживають втрату

  • Особливі рекомендації для консультантів, котрі працюють з кризовими клієнтами