Одним із найскладніших завдань на перших етапах консультування є формування психологічного запиту клієнта.
Оскільки тема для обговорення є досить інтимною – психологу доводиться долати в першу чергу дію захисних психологічних механізмів клієнта. Виділяється декілька захисних реакцій, які найчастіше зустрічаються під час консультування: вербалізовані заперечення, замовчування, реакції роздратування, негативізм при обговоренні чинників, формальна кваплива згода з психологом, відхилення від суті обговорюваних питань.
Зазвичай, клієнти, говорячи про сексуальні проблеми, схильні недооцінювати роль психологічних факторів, розглядають виникаючі труднощі як порушення безпосередньо фізіологічного порядку. Якщо ж скарги на сексуальні проблеми з'являються вже на початку першого прийому, то це, скоріше за все, свідчить або про фізіологічну їх природу, або про глибинні особистісні проблеми клієнта, пов'язані із сексуальністю. Корекція і того, і іншого знаходиться за межами компетентності консультанта. Такого клієнта необхідно перенаправити до іншого спеціаліста.
Питання початку інтерв'ю на тему сексуальності залишається відкритим, особливо для недосвідчених психологів. Психолог- консультант не повинен занадто акцентувати увагу на обговоренні питань інтимного характеру з кожним клієнтом, хоча ця сфера і є віддзеркаленням міри внутрішнього комфорту та характеру міжособистісних стосунків пари. Проте сфера його впливу обмежується запитом клієнта та його захисними механізмами. Прояв ініціативи може негативно вплинути як на ефективність інтерв'ю, так і на ставленні до консультанта в цілому. У ситуаціях, коли клієнт занадто акцентований на темі сексуального життя, може виявитися, що це є ознакою ускладнень іншого порядку. Але, з іншого боку, уникаючи такого запиту, можна випустити із під контролю значну частину переживань клієнта, що має прямий вплив на адекватність його соціалізації. Іншими словами, сексуальна активність (частота статевих актів, їх сценарії, міра задоволеності) часто є індикатором загального фону стосунків.
Ще одна ситуація, коли сексуальне життя піддається аналізу – це відчуття сорому та тривоги перед інтимним життям. Тоді клієнт ніби ретельно приховує своє бажання обговорювати: опускає голову, запинається, може відповідати короткими демонстративними фразами, руки тримає в замку. Але при цьому стає уважним, коли психолог сам починає розповідати про сексуальність та давати короткі інформаційні повідомлення з цього приводу.
Якщо клієнт не готовий говорити прямо про сферу сексуальності, то важливо правильно підібрати метод щоб почати таку бесіду, задавши їй правильного русла. Оскільки у спеціаліста не завжди є можливість розпитувати про інтимні сторони життя клієнта, то вивчення його сексуальності може починатися зі стандартного питання або своєрідної гри з клієнтом: "Що Ви можете розповісти про своє статеве життя? У відповідь на що консультант може почути: "Усе добре" або "Нормально". Однак консультант не повинен задовольнятися такою поверхневою відповіддю. Необхідно використати уточнюючі запитання: "Що означає "добре?", "Що є для Вас нормою в статевому житті?". Тим самим психолог дасть клієнту зрозуміти, що коротка відповідь точна, але не достатня.
Досить часто клієнти самі маскують справжню мету звернення питаннями загального характеру, не заглиблюючись у ситуації. Консультант для активізації діалогу може задати питання: "Це пов'язано з Вашою сексуальністю?" або "А Ваше сексуальне життя...?". Але необхідно бути максимально тактовним, інакше психолог ризикує порушити етичні принципи консультування. У клієнта може скластися враження, що консультант хоче знайти шляхи вирішення власних дисгармоній через його ситуацію та, як наслідок обуритися. Коли клієнт не говорить про свою сексуальність нічого, а того вимагає ситуація, то консультант повинен навести його на цю думку: "Ви нічого не хочете розповісти про своє сексуальне життя". Таке зауваження може бути більш доречним, аніж питання. Якщо клієнт відповідає питанням: "А що Ви хотіли б дізнатися?", зауваження можна перефразувати: "Чому Ви нічого не говорите про сексуальне життя?". В ситуації опору клієнта під час обговорення питань сексуального характеру, тиску на його свідомість клієнта чинити не слід, та все ж можна наголосити, що без такого обговорення значно важче зрозуміти інші проблеми.
Бувають випадки, коли в процесі консультування клієнт раптово "проговорює" або ставить під сумнів доцільність роботи консультанта. Така ситуація може бути окреслена наступними фразами: "Все це не так важливо. У мене і так було б все добре, як би налаштувалось моє сексуальне життя". Це свідчить про переважання психологічного фактора в сексуальних дисгармоніях особистості. Виникнення порушень у таких ситуаціях часто датується якоюсь подією, яка передувала зміні ситуації. Клієнти часто спрощують свою ситуацію наступними висловами: "Вона просто відмовляється на мене звертати увагу" чи "Він мене просто зневажає", "У мене після такої ситуації не має бажання", підкреслюючи фізіологічний характер проблеми. Головним завданням, що повинен вирішити консультант у подібній ситуації – якомога детальніше розібратися в тому, з якою періодичністю проявляються ці ускладнення. Така інформація може дати достатньо для постановки точного психологічного діагнозу та індивідуального підбору заходів корекції.
Специфіка консультації з питань сексуальності може змінюватись у залежності типу клієнтів, які звертаються за допомогою. Можна виділити наступні групи клієнтів:
• поодинокі клієнти з труднощами через різновиди сексуальної поведінки та сексуальну орієнтацію;
• клієнти з порушеною статевою ідентифікацією (трансексуали);
• подружжя;
• батьки дітей, що дорослішають;
• підлітки та юнаки.
Серед клієнтів, які звертаються до психолога є люди з особливими вподобаннями у сексуальній сфері. Серед таких схильностей вуаєризм, фетишизм, трансвестизм, аутостимуляція, садизм, мазохізм, ексгібіціонізм, еротоманія, сексоголізм, целібат, асексуальність та ін. Для консультації щодо різних видів сексуальної активності психолог має знати не лише визначення цього явища, а й природу його походження та форми прояву. Але загальним принципом консультації є ступінь залежності індивіда від потреби. Якщо він може отримувати повноцінне задоволення від сексуальної активності традиційним чином, без обов'язкового звернення до своїх особливих вподобань та це не завдає труднощів його оточуючим, то це можна вважати різновидом норми. Тоді завданням психолога є надання допомоги у відкритті власної ідентичності та переключенні уваги на більш важливі життєві питання. У разі ж ригідності сексуального сценарію та залежності від потреби клієнту слід звернутися до сексолога.
Також у практиці консультування можна зустріти клієнтів з нетрадиційністю у своїх сексуальних вподобаннях: гомосексуальностю чи бісексуальностю. В таких випадках консультанту особливо вважливо продемонструвати безосудливе ставлення до клієнта. Також слід розрізняти ступінь сконцентрованості на своїй орієнтації. Якщо сексуальна орієнтація не є центральною рисою особистості, то індивід є цілком адаптивним та може повною мірою відповідати соціально прийнятим ролям. В усьому іншому специфіка консультування таких клієнтів практично нічим не відрізняється від роботи з гетеросексуальними індивідами. Специфічності додає лише ряд питань, що можуть обговорюватися на консультації. Серед них наступні:
• 1) Питання вибору партнера. Ці люди переживають більш драматично особисті стосунки тому, що не можуть відкрито шукати партнера, а у разі зустрічі з таким погоджуються на не повною мірою задовольняючий варіант;
• 2) Зміна сексуальних партнерів. Дійсно представники сексменшин часто вдаються до недовготривалих стосунків. Це викликано не лише більш вільним способом життя, що швидше залежить від етичних якостей особистості, а й осудливим ставленням суспільства, яке частіше не приймає гомосексуальні пари та шлюби, вважаючи їх розповсюджувачами інфекційних захворювань;
• 3) Внутрішнє переживання ідентифікації себе як представника гомосексуальної орієнтації. Якщо психологу вдасться забезпечити об'єктивний супровід цього процесу, то на завершальній стадії клієнту вдається знайти компроміс з суспільством та залишатися психологічно здоровою особистістю;
• 4) Скарги на гомофобію. Ця проблема існує надзвичайно давно. Але деякі країни світу (Голандія, деякі штати США, Канада) ставляться більш терпляче до таких проявів сексуальності: легалізували одностатеві шлюби, дозволяють усиновлення, не заперечують проти публічних святкувань та демонстрацій. На сьогодні в Україні також розвивається мережа служб підтримки геїв та лесбіянок, куди можна порадити звернутися за підтримкою;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Консультативна психологія» автора Булах І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості консультування подружніх пар та клієнтів різного віку з питань сексуальності“ на сторінці 2. Приємного читання.
